Попри воєнний стан і багаторічні розмови про імпортозаміщення, значна частина українських підприємств усе ще працює на російському програмному забезпеченні 1С/BAS. Про бар'єри цього переходу та шляхи їх подолання говорили учасники круглого столу «Доля 1С в Україні: законодавчі вимоги, кіберризики, варіанти заміни», який відбувся в межах конференції «Код економіки».

У розмові взяли участь представники органів влади, банківського сектору, технологічних компаній та галузевих об'єднань.

700 тисяч малих і середніх підприємств усе ще на 1С

Директор департаменту цифрової трансформації та інновацій Міністерства економіки та довкілля Володимир Зміївський навів дані, за якими щонайменше 66% українських компаній не перейшли на якісні альтернативи 1С (за дослідженням CFO Club показник сягав навіть 75%). Йдеться приблизно про 700 тисяч підприємств малого та середнього бізнесу, а швидкість переходу за останній рік не перевищила 2%.

Серед причин — загострені воєнні ризики й брак ресурсів у компаній: заміна облікової системи вимагає часу та грошей, тож на тлі щоденних викликів її часто відкладають.

Державний сектор уже має подібний досвід: за словами Зміївського, відмова від 1С у держустановах почалася ще 2015 року, а саме Міністерство економіки остаточно позбулося російського софту 2018-го.

У межах проєкту «Дія.Бізнес» разом із партнерами з Німеччини та Франції зараз залучають грантові кошти, щоб допомогти малим і середнім підприємствам перейти на українські програмні рішення.

Кіберризики вже впливають на доступ до фінансування

Використання 1С — це не лише питання країни походження софту, а й реальна загроза кібербезпеці та стійкості бізнесу.

Швидкість переходу з 1С сильно відстає від швидкості зростання загрози

Сергій Загорулько, заступник Голови Правління, IT-директор UKRSIBBANK BNP Paribas Group

За його словами, найбільш вразливі — невеликі компанії, які через брак нормальної підтримки встановлюють неофіційні оновлення та модифікації з непідтверджених джерел, а це відкриває шлях до витоків даних, атак і зупинки роботи підприємства.

CEO компанії 10guards Віталій Якушев додав ще одну загрозу — атаки через ланцюг постачання програмного забезпечення, коли в самому продукті можуть ховатися шкідливі механізми, здатні знищити або викрасти дані.

Ізоляція 1С у внутрішній мережі, використання VPN чи перенесення серверів за кордон можуть зменшити ризики, але не усувають головної загрози. Поки бізнес використовує програмне забезпечення країни-агресора, ризики для кібербезпеки залишаються

Віталій Якушев, CEO 10guards

Фінансовий сектор одним із перших системно відмовився від російського софту, а міжнародні банки дедалі прискіпливіше дивляться на цифрову безпеку не тільки власну, а й своїх клієнтів і партнерів.

Сергій Загорулько пояснив, що в межах підходів управління ризиками третіх сторін (TPRM) європейські фінустанови перевіряють постачальників і партнерів на предмет ризикованості їхньої ІТ-інфраструктури, а стандартні кредитні процедури передбачають детальну оцінку ризиків кожного позичальника. В обох випадках наявність 1С в архітектурі компанії — негативний сигнал.

Якщо ми комусь видаємо кредит і мій CRO усвідомлює, що цей клієнт використовує 1С, це сьогодні може ще не "червоний прапорець", але точно негативний фактор в оцінці кредитного ризику підприємства

Сергій Загорулько

Отже, застаріле ПЗ здатне впливати не лише на операційну роботу компанії, а й на її шанси отримати фінансування та співпрацювати з міжнародними партнерами.

Фінансовий сектор посилює вимоги до ІТ-безпеки

Національний банк України дотримується стратегії «нульової толерантності» до російського софту. Представниця Департаменту стратегії та розвитку НБУ Олена Онищук наголосила, що у фінансовій системі країни, яка веде війну, не повинно бути місця для продуктів держави-агресора.

НБУ застосовує поетапний підхід, орієнтований на ризики: регулятор створює стимули для ринку через постанову №143 та впроваджує європейські стандарти цифрової операційної стійкості — DORA (Digital Operational Resilience Act), а для страхового сектору — вимоги Solvency II.

Ці стандарти посилюють контроль за управлінням ІТ-ризиками, безперервністю бізнесу та технологічними постачальниками. Втім, за словами Онищук, остаточна відмова від російського софту потребує системного рішення на рівні законодавства.

Завдяки активній позиції керівництва НБУ, зокрема заступника Голови НБУ Олексія Шабана, банківський сектор повністю оновлено і він першим відмовився від використання 1С. У небанківському фінансовому секторі готовність до відмови оцінюється в 50%, а серед технологічних операторів — близько 35%

Олена Онищук, представниця Департаменту стратегії та розвитку НБУ

1С як гальмо для розвитку бізнесу

Директорка SAP Ukraine Ганна Мікулицька підкреслила, що відмова від 1С — це не лише питання безпеки, а й шанс переосмислити управління компанією.

За її словами, український бізнес десятиліттями вибудовував процеси навколо бухгалтерського та податкового обліку, тому облікова система нерідко диктує, як працює підприємство, хоча мала б навпаки обслуговувати його потреби.

Потрібно показувати цінність альтернатив: ERP-системи дають можливість не просто вести облік, а прозоро управляти всім підприємством. Але справжній результат буде лише тоді, коли компанії готові змінювати не тільки програмний продукт, а й свої бізнес-процеси

Ганна Мікулицька, директорка SAP Ukraine

Фінансова директорка ТОВ «Скоуплі Геймс Україна» та учасниця CFO Club Україна Світлана Проценко також зауважила, що бізнесу потрібна не формальна заміна 1С, а повноцінна цифрова трансформація.

Перехід з 1С на BAS – це фактично зміна логотипу, а не бізнес-процесів. Компаніям потрібні наскрізні ERP-системи, які допомагають управляти всім підприємством, а не лише вести бухгалтерський облік. І для цього бізнес має бути готовим інвестувати в технології та змінювати звичні підходи до роботи

Світлана Проценко, фінансова директорка ТОВ «Скоуплі Геймс Україна»

Сучасні ERP-системи дають змогу керувати бізнесом комплексно — від закупівель і виробництва до фінансів, логістики й продажів. Але встановити нову програму замало: компаніям доводиться переглядати процеси, змінювати звичні підходи й навчати команди.

Саме небажання чи неспроможність виділити ресурси на такі зміни часто стає вагомішою перешкодою, ніж ціна самого софту — особливо під час війни, коли головним пріоритетом багатьох підприємств лишається просто вижити.

Масштаб такого переходу ілюструє досвід ТОВ «Вент Сервіс». За словами директора компанії Дениса Дзядуха, на підприємстві з 500 працівниками і річним оборотом близько 35 млн євро на 1С зав'язано 80% бізнес-процесів — від кадрового обліку й документообігу до продажів. Інтегратори оцінили вартість впровадження повноцінної ERP-системи у 780 тисяч – 1 млн євро без ПДВ, а сам перехід триватиме щонайменше півтора року — це приблизно 30% річного прибутку компанії.

Бізнесу потрібні ресурси та зрозумілий шлях переходу

Один із головних висновків дискусії: одного лише рішення відмовитися від 1С замало. Компанії повинні розуміти, на що переходити, скільки це коштуватиме і як провести міграцію без шкоди для роботи.

До держави висувають два основні запити: дайте грошей і дайте інструмент для переходу

Володимир Зміївський

Частина таких механізмів уже працює. У межах програми «Власна справа» до 30% гранту можна спрямувати на цифровізацію, зокрема й заміну російського софту. Також опрацьовують зміни до кредитних програм, серед них — «5-7-9%».

При цьому важливо розвивати власний ринок рішень, а не просто замінювати залежність від одного продукту залежністю від іншого. Для цього вже існують практичні інструменти: Маркетплейс цифрових рішень Дія.Бізнес, Каталог рішень на заміну 1С/BAS від Асоціації IT Ukraine та Ukrainian ERP Forum, а також інформаційна брошура з рекомендаціями щодо переходу.

Асоціація IT Ukraine також співпрацює з Українською асоціацією меблевиків (УАМ), допомагаючи підприємствам галузі ознайомитися з альтернативами 1С/BAS та знайти українські ІТ-рішення для заміни й іншого спеціалізованого російського софту.

GR Lead Асоціації IT Ukraine Олег Сніцар розповів про ініціативу «Ворожий софт», яку асоціація реалізує з 2023 року за підтримки UKRSIBBANK. Проєкт допомагає компаніям зрозуміти ризики російського ПЗ і знайти безпечні альтернативи. Він також наголосив на посиленні державного регулювання: перелік забороненого ПЗ та обладнання станом на липень налічує понад 2 300 позицій.

Досвід ММСП: купити нову систему – лише частина роботи

Практичний досвід переходу продемонстрував пілотний проєкт «Ваучери для цифрової трансформації ММСП», який реалізується в межах програм міжнародного співробітництва DT4SME та STEP IN 2 EU. Програму STEP IN 2 EU співфінансують уряди Німеччини та Норвегії, Європейський Союз у межах ініціативи EU4Business, а також уряди Литви та Естонії, а її виконує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Виконавчий партнер ініціативи — Асоціація IT Ukraine.

З понад 100 заявок 30 підприємств отримали ваучери на заміну бухгалтерського модуля 1С/BAS, які покривають витрати на нове ERP-рішення, його впровадження, перенесення даних і навчання персоналу.

Менеджерка проєктів Асоціації IT Ukraine Олеся Пазюк розповіла, що бізнес усвідомлює потребу переходу, але часто недооцінює його складність: 1С/BAS використовують не лише для бухгалтерії, а й для закупівель, продажів, логістики, складу та виробництва.

Через необхідність витрачати власні час, фахівців і гроші частина підприємств відмовилася від участі в проєкті ще на етапі відбору.

Ще один висновок — самого ваучера недостатньо. Бізнесу потрібні знання: як описати власні процеси, сформулювати вимоги до майбутньої системи, підготувати дані до міграції й обрати відповідне ERP-рішення. Важлива і повна вартість володіння системою після завершення фінансової підтримки — ліцензії, оновлення, технічний супровід та подальша адаптація.

Тому для масового переходу малих і мікропідприємств з ворожого софту потрібні типові рішення, простіші сценарії впровадження й достатня кількість партнерів, готових працювати з ММСП.

Реформа обліку та освіти: що ще стримує перехід

Ще один системний бар'єр — застарілі підходи до бухгалтерського обліку та підготовки кадрів.

Президент групи компаній CRM.UA Андрій Безгубенко звернув увагу на потребу наблизити українські стандарти фінансової звітності до міжнародних практик: прозора й зрозуміла партнерам звітність важлива для залучення інвестицій і доступу до фінансування.

При цьому потреби бізнесу суттєво різняться залежно від масштабу. Мікропідприємствам часто достатньо простих цифрових сервісів для обліку, звітності та електронного документообігу — наприклад, електронних сервісів ДПС, програмних РРО та рішень на кшталт «Вчасно», SmartFin чи M.E.Doc.

Малим і середнім компаніям зі складнішими процесами потрібні комплексні системи управління — SAP, Microsoft Dynamics, Oracle чи Odoo. За оцінкою Безгубенка, у міжнародній практиці витрати на облікові системи становлять приблизно 0,5–1,5% обороту компанії, тому важливо дивитися не лише на ціну придбання програми, а й на користь від автоматизації та прозорого управління.

Окремо Безгубенко зупинився на темі освіти.

Головний бар'єр переходу – ментальність бухгалтерів, яких у вишах навчали лише "натискати кнопки в 1С" замість формування облікової політики та вивчення таксономії. CRM.UA вже співпрацює з 23 університетами для зміни навчальної парадигми

Андрій Безгубенко, президент групи компаній CRM.UA

Ганна Мікулицька підтримала цю думку, зауваживши, що університети досі можуть викладати бухоблік крізь призму 1С, формуючи у студентів уявлення про цю програму як про безальтернативний стандарт.

На її думку, змін потребує і податкове регулювання — інакше нові продукти лише відтворюватимуть логіку старих систем замість того, щоб пропонувати сучасні інструменти управління підприємством.

Співзасновниця Асоціації Аутсорсингу Оксана Ящинська звернула увагу на брак бухгалтерів, готових працювати з альтернативними системами — зокрема Odoo та «МАЙСТЕР:Бухгалтерія». За її словами, нестача підготовлених фахівців ускладнює перехід навіть тим компаніям, які вже обрали нове ПЗ.

На потребі системного підходу наголосив і директор ТОВ «Альтернативна спілка автоматизаторів бізнесу» Вячеслав Ющенко.

Для масової відмови від російського програмного забезпечення потрібні чітка законодавча заборона та визначений термін переходу. І йдеться не лише про 1С, а й про інші російські продукти. Водночас потрібно змінювати підходи до освіти, прибирати 1С з університетських програм і готувати фахівців до роботи із сучасними системами

Вячеслав Ющенко, директор ТОВ «Альтернативна спілка автоматизаторів бізнесу»

Отже, повноцінний перехід від 1С/BAS вимагає спільних зусиль держави, бізнесу та освітніх установ: важливо не просто замінити російський софт, а створити умови, за яких українські компанії зможуть обрати безпечніші та ефективніші рішення.

Круглий стіл відбувся в межах конференції «Код економіки», організованої Міністерством економіки та довкілля України, Асоціацією IT Ukraine та Федерацією роботодавців України. Генеральний партнер заходу — UKRSIBBANK BNP Paribas Group, а підтримку надала програма міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, яку співфінансують уряди Німеччини, Норвегії, Литви та Естонії, а також Європейський Союз у межах ініціативи EU4Business; програму реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Джерело: IT Ukraine Association