В Україні запрацював відкритий перелік забороненого програмного забезпечення та комунікаційного обладнання — тих продуктів, що несуть загрозу національній безпеці й кіберстійкості держави. Реєстр матиме публічний статус і регулярно оновлюватиметься.

Асоціація IT Ukraine розповіла, чому понад 70% українських компаній усе ще працюють на 1С та її похідних, як відбуватиметься перехід на безпечніші рішення, що вже пропонує ринок і чим ризикує бізнес, який продовжить ігнорувати нові вимоги.

Чому перелік ДССЗЗІ важливий, якщо заборони на ворожий софт існували й раніше

До цього часу обмеження діяли переважно у сфері державних закупівель — тобто стосувалися виконання робіт, надання послуг чи постачання за бюджетні кошти держпідприємствами й установами. Тепер підхід став жорсткішим: заборона поширюється безпосередньо на продукти та охоплює об'єкти критичної інформаційної інфраструктури, а також системи, де обробляються державні, службові чи таємні дані.

Кого стосується нова заборона

Обмеження не обмежується лише державним сектором — воно поширюється на всі об'єкти критичної інфраструктури, зокрема:

  • телекомунікаційні компанії та операторів мобільного й інтернет-зв'язку
  • енергетичні компанії та операторів електромереж
  • транспортні вузли, системи управління рухом і логістичні центри
  • медичні інформаційні системи та цифрові сервіси у сфері охорони здоров'я
  • інші суб'єкти, чиї інформаційні системи визнано критичними

Наскільки реальна загроза від софту з недружніх країн

Упродовж 2025 року Національна команда реагування на кіберінциденти CERT-UA при Держспецзв'язку опрацювала 5927 кіберінцидентів, пов'язаних із використанням програмних продуктів російського походження. Це на 37,4% більше, ніж торік, коли зафіксували 4315 таких випадків.

Чи справді більшість бізнесу тримається на російському 1С

Приблизно 75% українських компаній усе ще працюють на 1С або його маскованих аналогах, серед яких — BAS. Переважно це давно засновані приватні компанії, а також державні та комунальні підприємства, які продовжують користуватися звичним інструментом. Сучасніший бізнес натомість дедалі частіше обирає якісніші та безпечніші рішення.

Якими продуктами можна замінити заборонений софт

Ринок уже пропонує програмні рішення для компаній будь-якого масштабу — від малого бізнесу до великих підприємств зі складними процесами. На Маркетплейсі цифрових рішень, який спільно створили Дія.Бізнес та Асоціація IT Ukraine, зібрано перевірене ПЗ за напрямками: оптимізація, логістика, маркетинг, фінанси, е-commerce, продажі, безпека, бухгалтерія та HR.

Наскільки складно бізнесу перейти на безпечні альтернативи

Перехід не вважають критично важким, оскільки на ринку вже достатньо українських та міжнародних рішень, здатних закрити потрібні бізнес-процеси, залишаючись безпечними й відповідними сучасним стандартам. Розробники таких продуктів пропонують навчальні курси, послуги інтеграторів та гнучкі конфігурації залежно від бюджету й завдань замовника.

Як виявлятимуть порушення

У державному та критичному секторах порушення відстежуватимуть через систему публічних закупівель. Додатковим механізмом контролю стануть внутрішні комплаєнс-процедури, які вже діють у держструктурах і компаніях критичної інфраструктури з жорсткими вимогами до безпеки, аудиту та управління ризиками.

Продаж і поширення забороненого ПЗ виявлятимуть через публічний цифровий слід — комерційні пропозиції, сайти, маркетплейси, рекламу, договори, рахунки, послуги інтеграторів та тендерну документацію. Приватному бізнесу теж буде вигідніше відмовитися від ворожого софту, оскільки посилення ролі кібербезпеки та комплаєнсу стає обов'язковою умовою участі в тендерах, партнерствах і залученні фінансування.

Яка відповідальність передбачена за використання ворожого софту

Використання програмного забезпечення чи комунікаційного обладнання з відкритого переліку може мати реальні правові наслідки, особливо якщо порушено вимоги захисту державних інформаційних ресурсів чи об'єктів критичної інфраструктури. Адміністративну відповідальність за це передбачає стаття 188-31 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Йдеться про невиконання законних вимог Держспецзв'язку щодо усунення порушень у сфері захисту інформації. За такі порушення посадовим особам загрожує штраф від 850 до 1700 грн, а за повторне порушення протягом року — від 1700 до 2550 грн.

У разі серйозніших наслідків можлива кримінальна відповідальність. Стаття 363 Кримінального кодексу передбачає покарання за порушення правил експлуатації комп'ютерів, автоматизованих систем чи порядку захисту оброблюваної в них інформації особами, відповідальними за їх експлуатацію, якщо це спричинило значну шкоду. Санкції в таких випадках — штрафи, пробаційний нагляд або обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Чи розв'язує перелік проблему ворожого софту остаточно

Повністю ні. Остаточно позбутися ворожих програмних продуктів і пов'язаної з ними загрози від країни-агресора Україна зможе лише після ухвалення законопроєкту №13505, який передбачає повну відмову від небезпечного ПЗ до 2030 року.

Водночас публікація відкритого переліку — вагомий практичний крок у цьому напрямі. Асоціація IT Ukraine вже кілька років послідовно працює над проблемою ворожого софту: формує розуміння ризиків та змінює ставлення бізнесу в інформаційному просторі, а також бере участь у розробці та підтримці відповідних регуляторних рішень на законодавчому рівні. Паралельно організація співпрацює з бізнесом, допомагаючи компаніям переходити на безпечні та якісні альтернативи.

Джерело: IT Ukraine Association