Битва за найкращих спеціалістів зі штучного інтелекту досягла такого масштабу, що навіть корпорації з бюджетами в мільярди доларів не можуть бути впевненими у відданості власних працівників. Як пише Axios, ані щедрі зарплати, ані впливові посади, ані доступ до потужних обчислювальних ресурсів більше не гарантують, що цінний фахівець залишиться в компанії на довгий термін.

Найняти зіркового дослідника ШІ і без того непросто, але утримати його виявляється ще складнішою задачею — навіть коли на кону стоять надзвичайно вигідні пропозиції. Це плинність кадрів особливого типу: невеликий пул фахівців отримав можливість диктувати умови, обираючи між роботодавцями за культурою, місією та технічними можливостями.

Не суперники, а екосистема

Найбільші гравці ринку штучного інтелекту сьогодні функціонують не як окремі конкуренти, а як частини однієї взаємопов'язаної системи. Вони одночасно ведуть жорстку боротьбу за клієнтів і таланти, вкладають кошти одна в одну, купують послуги в конкурентів, використовують спільних хмарних провайдерів і переманюють спеціалістів із того самого вузького кола.

Один із нещодавніх прикладів — історія Лілліан Венг, співзасновниці Thinking Machines Lab, компанії Міри Мураті. Минулого тижня вона повідомила про свій відхід, пояснивши це тим, що робота співзасновниці підірвала її здоров'я, і що вона хоче зосередитися на вужчому напрямку діяльності. За кілька днів видання The Information написало, що Венг повертається до OpenAI, де займатиметься рекурсивним самовдосконаленням — концепцією, за якою системи штучного інтелекту дедалі активніше беруть участь у створенні наступних поколінь моделей.

Венг стала вже четвертою людиною із засновників Thinking Machines, яка покинула компанію протягом останнього року. Це показує, що навіть стартапи з потужним фінансуванням не захищені від втрати власних фаундерів.

Кадрова криза торкнулася всіх лідерів ринку

Thinking Machines далеко не єдина компанія, яка страждає від відпливу фахівців. Google минулого місяця втратив двох помітних дослідників: Ноам Шазір перейшов працювати в OpenAI, а лауреат Нобелівської премії з хімії Джон Джампер обрав Anthropic.

Meta вклала колосальні ресурси, щоб зібрати команду провідних дослідників у підрозділі суперінтелекту під керівництвом Александра Вана, проте частина з них досить швидко покинула компанію — і дехто з них знову опинився в OpenAI. Торік Ілля Суцкевер, співзасновник і колишній головний науковець OpenAI, втратив генерального директора власного стартапу Safe Superintelligence: той перейшов у Meta.

Не тільки про зарплату

Частина дослідників отримує пропозиції, від яких важко відмовитися, а інші прагнуть частку в капіталі таких компаній, як Anthropic чи OpenAI, розраховуючи на майбутнє IPO. Джерело, обізнане із ситуацією, розповіло Axios, що генеральний директор Anthropic Даріо Амодей висловлював тривогу з приводу того, що нові співробітники приходять у компанію переважно через фінансову вигоду, а не через прихильність до її місії.

Деякі фахівці усвідомлюють, що вікно можливостей, коли їхні навички коштують надзвичайно дорого, може швидко звузитися. Вони бояться втратити переговорну силу, коли системи штучного інтелекту почнуть самостійно виконувати дедалі більшу частку роботи з розробки та вдосконалення моделей.

Сама лише компенсація не пояснює масштабної міграції кадрів. Провідні дослідники наголошують, що для них не менш важливими є доступ до обчислювальних потужностей, можливість впливати на напрямок розробки та свобода застосовувати власні технічні підходи.

У сфері, де багато людей вірять, що їхня діяльність здатна змінити глобальну економіку чи визначити, яка саме компанія першою створить трансформаційний штучний інтелект, статус, амбіції та ідеологічні протиріччя іноді відіграють не меншу роль, ніж гроші. Один із рекрутерів у техгалузі зауважив, що тут поєднуються фінансовий інтерес і своєрідне его — бажання змінити світ.

Фінансова консультантка Тара Шульман, яка супроводжує клієнтів, що нещодавно стали техмільйонерами, помітила серед них помітне прагнення забезпечити собі фінансову стабільність. За її словами, інженери з успішними та прибутковими кар'єрами часто задаються питанням:

А що, якщо все зміниться?

Тара Шульман, фінансова консультантка

Вона зазначила, що це питання виникає значно частіше, ніж можна було б очікувати — навіть у людей із суттєвим капіталом в акціях і стабільним фінансовим становищем.

Скільки коштує безперервна плинність

Постійні переходи фахівців обходяться дорого не тільки самим дослідникам, а й ШІ-лабораторіям, які їх втрачають. Дослідницькі напрямки будуються на довірі, накопичених знаннях та командах, що працюють разом протягом тривалого часу. Часті звільнення здатні зривати проєкти, вносити хаос у колективи та примушувати компанії знову і знову платити за пошук чи утримання тих самих вузькопрофільних спеціалістів.

Наочний приклад цієї тенденції — понад 400 колишніх працівників Apple, які нині працюють в OpenAI. Apple навіть подала на OpenAI до суду, звинувативши компанію в тому, що вона використовувала внутрішні кодові назви Apple для отримання конфіденційної інформації від потенційних кандидатів.

Компанії у сфері штучного інтелекту дедалі частіше переконуються: час співробітника можна купити грошима, але справжню відданість справі — набагато складніше.

Джерело: Highload.tech