Аграрна галузь України більше не обмежується поодинокими цифровими сервісами — компанії будують повноцінні системи управління даними. Штучний інтелект, дрони, супутникові знімки, датчики й аналітичні панелі дозволяють передбачати ризики, стежити за польовими роботами, зберігати ресурси та точніше прогнозувати майбутній урожай.

На агросектор припадає 10-12% ВВП України та 59% товарного експорту країни. Дослідження «Код економіки» показує: якщо підвищити продуктивність галузі лише на 10%, економіка отримає додатково близько $2 млрд приросту ВВП. Але реалізація цього потенціалу напряму залежить від того, наскільки активно бізнес впроваджує технології у щоденну роботу.

Про практичний досвід цифровізації агрокомпаній ішлося під час панельної дискусії на конференції «Код економіки». Учасниками розмови стали Микола Ткаченко, директор департаменту розвитку інформаційних технологій компанії Астарта, Олександр Зозуля, керівник групи регіональних технічних експертів Syngenta Ukraine, та Андрій Галайда, директор Департаменту розвитку національної інфраструктури геопросторових даних Держгеокадастру. Модерував бесіду Станіслав Шум, директор Aggeek.

Від одного застосунку до цілої цифрової екосистеми

Великі агровиробники вже не обмежуються одним цифровим рішенням, а вибудовують цілі екосистеми сервісів. У компанії Астарта таку роль відіграє AgriChain — платформа, що об'єднує окремі застосунки під різні виробничі завдання.

Замість створення єдиної універсальної програми компанія обрала протилежний підхід: кожен спеціаліст — чи це агроном, механізатор або керівник агрофірми — отримує лише той інструментарій та дані, які реально потрібні саме йому. При цьому всі результати стікаються в спільну ERP-систему та BI-аналітику, якою користується ціла команда.

Ми свідомо відмовилися від ідеї одного великого застосунку. Людині в полі не потрібні сотні функцій. Їй потрібна конкретна інформація для конкретного рішення

Микола Ткаченко, Астарта

Цифрові інструменти супроводжують усі етапи роботи — від планування сівозміни й розробки технологічних карт до постановки завдань працівникам, контролю виконання робіт у полі та подальшого аналізу результатів. Поле перетворюється на постійне джерело даних, а керування виробництвом зміщується від реагування на проблеми до їх завчасного передбачення.

Штучний інтелект помічає те, що пропускає людське око

Одна з уже перевірених на практиці сфер застосування AI — це аналіз урожайності. Коли врожай зібрано, система зіставляє плановані показники з фактичними, обробляє великі масиви інформації й пропонує версії того, чому на одних ділянках результат був кращим, а на інших гіршим.

Штучний інтелект дає можливість побачити причинно-наслідкові зв’язки, які ми самі могли не помітити. Він формує гіпотези, а далі вже експерт має їх перевірити

Микола Ткаченко, Астарта

Від спостереження за полем — до прогнозу ризиків

Аграрію мало просто бачити поточний стан поля — важливо розуміти, що може трапитися найближчими днями. На цьому принципі побудована частина рішень Syngenta. Платформа Cropwise Operations, яка в Україні охоплює понад 7 млн га, обробляє агрономічні дані й допомагає передбачати появу хворіб і шкідників, рахувати сходи та визначати найкращий момент для внесення препаратів.

Наше завдання – не просто показати агроному дані, а допомогти відповісти на конкретне питання: де є ризик, коли він може виникнути і коли потрібно діяти

Олександр Зозуля, Syngenta Ukraine

Для прогнозування система аналізує метеодані та інші масиви інформації, моделюючи можливі ризики. Такий підхід особливо корисний для середніх і дрібних господарств, які не мають власних IT-підрозділів та складної цифрової інфраструктури. Для них частина технологій — від супутникового спостереження до моделей прогнозування агрономічних ризиків — доступна у форматі підписки на готовий сервіс.

Коли GPS відмовляє

Цифровізація українського агросектору відбувається в умовах, яких глобальні технологічні рішення спочатку не передбачали: повітряні тривоги, заборони на політ дронів, дія засобів РЕБ і збої GPS-сигналу. Через це компаніям доводиться перебудовувати робочі процеси буквально на ходу.

В Астарті, коли через РЕБ система отримує неправильні координати, їх просто відсікають як нерелевантні. Решта телеметрії з техніки продовжує надходити, тому дані не зникають повністю.

Якщо GPS починає показувати некоректні координати, ми їх просто відключаємо як нерелевантні. Але всю іншу телеметрію продовжуємо збирати. Ці дані залишаються важливими для аналітики

Микола Ткаченко, Астарта

Компанія також випробовує розробки українських виробників, які дозволяють визначати напрямок руху техніки навіть за проблем із супутниковим зв'язком. А там, де з безпекових причин не можуть літати дрони, у хід ідуть інші рішення: у Syngenta, наприклад, застосовують портативні спектрометри, здатні фіксувати безпосередньо в полі близько 60 спектральних індексів і оцінювати стан рослин.

Точність росте з якістю даних

Для точного землеробства ключовою умовою є якість геопросторових даних. Проблема в тому, що державні топографічні карти мають масштаб 1:10 000, тоді як сучасні аграрні технології потребують точності до сантиметрів.

Держава забезпечує створення геопросторових даних, що відповідають точності топографічної карти масштабу 1:10000, водночас аграрії потребують дані з сантиметровою точністю. Тому бізнес створює власні високоточні дані, використовуючи GNSS-станції, дрони, оцифровуючи контури полів

Андрій Галайда, Держгеокадастр

Агровиробники вже масово оцифровують межі своїх полів і формують власні бази точних даних. Наступне завдання — об'єднати ці масиви з державною кадастровою та іншою геопросторовою інформацією, налагодивши надійний і безпечний обмін між системами.

Конференція «Код економіки» була організована Міністерством економіки та довкілля України, Асоціацією IT Ukraine та Федерацією роботодавців України. Генеральним партнером заходу виступив UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

Подія відбулася за підтримки Програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, яку співфінансують уряди Німеччини та Норвегії, Європейський Союз у межах ініціативи EU4Business, а також уряди Литви та Естонії. Програму реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH з метою підтримати українські державні інституції у просуванні процесу вступу до ЄС за економічними розділами та створити кращі умови для інтеграції українських компаній до єдиного ринку ЄС.

Джерело: IT Ukraine Association