Війна точиться не лише на землі — паралельно з ракетними ударами по складах, розподільчих центрах і логістиці українського бізнесу триває цифрове протистояння. Кіберполіція регулярно виявляє нові атаки та шахрайські схеми проти українців: підмінені QR-коди, фішингові листи та шкідливі програми, замасковані під офіційні документи.

Масштаб кіберзагроз оцінюють різні структури, і цифри можуть відрізнятись залежно від методології підрахунку. Орієнтиром для України слугує статистика CERT-UA: за даними Держспецзв'язку, тільки за перше півріччя 2026 року команда опрацювала 3 309 кіберінцидентів. Це на 9,6% більше, ніж торік за той самий період, який і без того був рекордним. Найчастіше під ударом опиняються державні органи, сектор безпеки й оборони, енергетика, телеком та приватний бізнес.

Змінюється не лише кількість атак, а й їхній характер. За спостереженнями фахівців, зловмисники все рідше обмежуються одноразовою крадіжкою даних — натомість намагаються непомітно оселитися в інфраструктурі організації та утримувати доступ до неї місяцями.

Стійкість країни до кіберзагроз залежить не тільки від фахівців з безпеки, а й від щоденних звичок мільйонів людей та тисяч компаній. Достатньо одного зламаного акаунта, одного відкритого фішингового файлу чи незахищеного віддаленого доступу, щоб зловмисник опинився всередині системи.

Десять правил від Асоціації IT Ukraine для кожного, хто користується гаджетами й комп'ютерами

Передусім варто увімкнути багатофакторну автентифікацію (MFA) для пошти, банкінгу, соцмереж і корпоративних систем — самого пароля вже недостатньо. Відсутність другого фактору — одна з найпоширеніших слабких точок захисту: якщо зловмисник здобув логін і пароль через фішинг, без MFA цього часто вистачає, щоб потрапити в акаунт і дістатися персональних даних.

Для кожного сервісу потрібен окремий унікальний пароль, а керувати ними варто через менеджер паролів. Європейська комісія також радить генерувати сильний і унікальний пароль для кожного акаунта: якщо один із них викрадуть, він не повинен відкривати одразу пошту, соцмережі, банкінг і робочі системи.

Не варто довіряти повідомленню лише через те, що воно має офіційний вигляд — слід перевіряти адресу відправника й домен, а сам запит підтверджувати іншим каналом зв'язку: дзвінком або окремим повідомленням. Насторожити мають фрази на кшталт «терміново», «акаунт буде заблоковано», «негайно змініть пароль». Наприклад, у травні 2026 року CERT-UA зафіксувала фішингову розсилку нібито від імені самої CERT-UA та Держспецзв'язку з проханням «терміново перевірити комп'ютер».

Переходити за підозрілими посиланнями чи відкривати неочікувані вкладення не варто. Якщо лист нібито надійшов від банку, пошти, роботодавця чи держоргану, краще самостійно зайти на офіційний сайт або в застосунок, а не користуватися посиланням із повідомлення.

QR-код слід перевіряти так само уважно, як звичайне посилання: він може вести на фішингову сторінку, запускати завантаження шкідливого вмісту або бути фізично підмінений наклейкою поверх оригінального коду. У своєму QR Code Security Guide Європейська комісія прямо вказує на такі ризики, як шкідливе навантаження, фізична підміна коду та фальшиві застосунки-сканери, а ENISA навіть виокремила для цього явища термін quishing (QR-фішинг). Найпростіше правило — спочатку перевірити, куди саме веде посилання під кодом, і лише потім відкривати його.

Не варто встановлювати програми чи «оновлення» з листів, месенджерів або випадкових сайтів — піратське програмне забезпечення є однією з поширених причин зараження. У поточних атаках на Україну зловмисники використовують шкідливі вкладення, скрипти й документи, які запускають шкідливе ПЗ або викрадають паролі й cookies із браузера. Бізнесу варто контролювати, яке саме ПЗ дозволене до використання, і перевіряти його походження. Держспецзв'язку веде офіційний перелік забороненого ПЗ та обладнання, який у липні розширили до 1341 позиції.

Варто регулярно оновлювати операційні системи, браузери, застосунки, сервери й мережеве обладнання. Публічно доступні системи без оновлень — зокрема сайти та поштові сервери — залишаються одним з основних шляхів проникнення зловмисників.

Резервні копії потрібно не лише створювати, а й перевіряти, чи вони справді відновлюються. Бекап без перевіреного відновлення — це лише половина захисту: копія має зберігатися окремо від основної інфраструктури, а саму процедуру відновлення варто протестувати заздалегідь. Це особливо важливо для захисту від програм-вимагачів та шкідливого ПЗ, яке знищує або пошкоджує дані.

Особисте й робоче середовище варто розділяти, а права доступу — обмежувати. Адмінправа «про всяк випадок» працівнику не потрібні: доступ до VPN, серверів, CRM і фінансових систем має надаватися лише тим, кому він дійсно необхідний. Фахівці окремо радять обмежувати віддалений адміністративний доступ конкретними користувачами й робочими станціями.

Про будь-який інцидент слід повідомляти негайно, а не замовчувати. Підозрілий лист, чужий вхід в акаунт, самовільна зміна пароля чи листи нібито від вашого імені — привід діяти без зволікання. Про такі випадки варто писати в IT/security-команду або безпосередньо в CERT-UA на адресу incidents@cert.gov.ua. Про шахрайство проти громадян повідомляють на лінію кіберполіції 102 або через сайт cyberpolice.gov.ua.

Джерело: IT Ukraine Association