27 жовтня в Залі Юліана Захарієвича Національного університету «Львівська політехніка» відбувся всеукраїнський науково-практичний семінар, на якому обговорювали майбутнє території села Підгірці.

Підгорецько-Пліснеський комплекс вважають однією з найцінніших історико-культурних територій Львівщини. До нього входить Підгорецький замок із терасним Італійським парком XVII століття, барокові будівлі та земля літописного Давнього Пліснеська з археологічними знахідками.

Науковці Львівської політехніки вивчають ці місця понад двадцять п'ять років. Саме на семінарі вони оприлюднили Концепцію комплексної програми ревалоризації та розвитку Підгорецько-Пліснеських територій — документ, який планують покласти в основу майбутньої стратегії. У підготовці брали участь викладачі та студенти, зокрема учасники Міжнародної літньої школи «Підгірці».

Професорка кафедри дизайну та основ архітектури Ореста Ремешило-Рибчинська розповіла про багаторічні напрацювання і ключові тези концепції. Ідея полягає у збереженні культурної спадщини, відновленні історичного середовища та забезпеченні сталого розвитку регіону.

За задумом, Політехніка повинна координувати міждисциплінарні дослідження, об'єднуючи фахівців з архітектури, реставрації, археології, права, екології та ІТ. Отримані наукові результати пропонують вбудовувати в навчальний процес — через бакалаврські й магістерські роботи.

Для узагальнення досліджень і формування пропозицій до програми планують створити міждисциплінарну експертну комісію, куди увійдуть науковці, представники влади та спеціалісти з охорони пам'яток. До процесу також хочуть залучити закордонних партнерів, місцеві громади, громадські організації та бізнес. У підсумку має з'явитися проєкт комплексної програми, який у встановленому порядку передадуть до Кабінету Міністрів України.

Начальниця відділу обліку та збереження пам'яток Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації Олена Крашанович підтримала задум. Вона переконана, що програма дасть змогу узгодити дії громад і бізнесу та відкриє шлях до міжнародних грантів й інвестицій. Окремо вона наголосила на важливості дотримання чинних правил визначення меж пам'яток і зон їхньої охорони.

Членкиня бюро Українського національного комітету ICOMOS Олена Сердюк звернула увагу на необхідність відновити паркову частину Підгорецького палацово-паркового комплексу — без цього, на її думку, культурний ландшафт Підгірців залишиться незавершеним. Вона також підкреслила значення комплексного дослідження пам'ятки та чіткого визначення режимів її утримання й відновлення.

Професор Польської академії наук Томаш Саковський говорив про цінність міжнародної співпраці. Він вважає, що Підгорецький замок може стати майданчиком для міжкультурного діалогу та співпраці молоді, а сама ініціатива — базою для спільних польсько-українських проєктів зі збереження спадщини. Науковець заявив про готовність і надалі долучатися до роботи.

Голова Заболотцівської ОТГ Марія Дискант висловила надію, що ініціатива Львівської політехніки сприятиме розвитку Підгірців, і пообіцяла підтримку місцевої громади в межах її можливостей.

Професорка кафедри інформаційно-вимірювальних технологій ІКТА Наталія Гоц звернула увагу на потребу залучати технічних фахівців, адже сучасні технології здатні допомогти у вивченні замку, прилеглих територій та давнього Пліснеська.

Зберегти не лише пам'ятки, а й історичне середовище

Завідувач кафедри архітектурного проєктування Львівської політехніки професор Микола Габрель закликав рухатися від накопичення дослідницьких даних до створення конкретного практичного документа для збереження й розвитку території. На його переконання, варто розробити історико-архітектурний опорний план і комплексний план просторового розвитку, які чітко визначать режими використання та охорони культурної й природної спадщини. Крім того, він запропонував побудувати електронну модель території, щоб спростити роботу з накопиченими матеріалами.

Завідувач кафедри архітектури та реставрації Василь Петрик наполягає, що майбутня програма повинна охоплювати не лише замок і археологічний заповідник, а й саме село, сусідні поселення та історичний ландшафт загалом. На його думку, збереження спадщини — це не перешкода розвитку, а навпаки, його ресурс. Для втілення задуму, зазначив він, потрібні кошти та злагоджена робота влади й профільних установ.

Петрик також звернув увагу, що Підгірці відповідають критеріям для внесення до переліку історичних населених місць України. На його думку, це відкриває можливості для масштабнішої роботи — визначення меж охоронних зон і підготовки відповідної містобудівної документації.

Виконувачка обов'язків директорки Інституту архітектури та дизайну Юлія Ідак підтримала перехід від теоретичних досліджень до практичної реалізації. Вона наголосила на потребі експертної оцінки достовірності напрацювань та їхньої придатності для технічної документації, а також запевнила, що інститут продовжуватиме підтримувати ініціативу.

Директор історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» Володимир Шелеп звернув увагу на зміни історичного ландшафту, спричинені занепадом традиційного сільського господарства та зменшенням сільського населення. Через те, що люди дедалі менше тримають худобу й косять траву, відкриті простори поступово заростають лісом. За його спостереженнями, ці процеси помітно пришвидшилися після 2015 року. Шелеп підкреслив, що самої концепції недостатньо для збереження ландшафту — потрібно створювати робочі місця, повертати людей до історичних сіл і відновлювати господарство.

Директор громадської організації «Підгірці-Шолом» Ігор Кавич запропонував приділити в майбутній програмі більше уваги історії українського національного відродження XVIII – початку XX століття. На його думку, поруч із давньослов'янською та магнатською спадщиною варто детальніше дослідити пам'ятки місцевого значення, зокрема в Нижніх Підгірцях, та вивчити історію самого села комплексно.

Джерело: Львівська політехніка