Прагнення до фотореалізму змушує ігрові студії шукати способи достовірно відтворити живих людей у віртуальному просторі. Для цього в хід йдуть 3D-сканування, захоплення руху та інші технології цифрового клонування зовнішності.

Розберемося, для чого розробникам знадобилися цифрові двійники акторів, яким чином їх виготовляють, у яких проєктах цей підхід уже застосований і які юридичні складнощі виникають довкола прав на віртуальний образ людини.

У чому суть цифрової копії

Під цифровою копією актора мають на увазі ретельно опрацьовану 3D-модель, яка відтворює зовнішній вигляд конкретної людини всередині гри. Модель здатна передавати не тільки риси обличчя, а й міміку, пластику тіла та манеру, в якій актор виконує роль.

Щоб побудувати такого персонажа, студії комбінують 3D-сканування, фотограмметрію та performance capture. На першому етапі знімають обличчя і тіло виконавця з різних боків, отримуючи точний цифровий зліпок. Далі, під час зйомок, камери фіксують кожен рух і вираз обличчя актора. Ці дані потім накладають на модель персонажа безпосередньо в ігровому рушії.

Такий метод дає змогу зберегти унікальні риси конкретної людини. Скажімо, у Call of Duty: Modern Warfare II ключові герої були зроблені як цифрові двійники акторів, які одночасно позичили грі власну зовнішність, голос, пластику та міміку.

Як виготовляють цифрового актора

Процес стартує зі сканування виконавця: спеціальні камери знімають обличчя та тіло з багатьох кутів, а програмне забезпечення на основі цих кадрів вибудовує детальну 3D-модель. Що більший обсяг даних отримує команда, то точніша вийде цифрова подібність.

Наступний крок — motion capture, тобто захоплення рухів. Актор грає сцени у спеціальному костюмі або з маркерами на тілі, а система фіксує положення кожної частини тіла в просторі. Ці записи потім переносять на цифрового персонажа.

Окремо часто записують саме міміку: камери вловлюють навіть найдрібніші зміни виразу обличчя. Завдяки цьому персонаж у грі може посміхатися, хмуритися, промовляти репліки та реагувати на події значно природніше.

На завершальній стадії художники й аніматори доопрацьовують 3D-модель та зібрані дані, адаптуючи їх під конкретний ігровий рушій, освітлення та візуальний стиль проєкту. У підсумку гравець бачить героя, чия зовнішність і манера рухатися дуже нагадують реального актора.

Для чого студіям потрібні цифрові двійники

Основний мотив — прагнення до максимальної реалістичності персонажів. Цифрова копія дає змогу перенести у гру не лише обличчя актора, а й особливості його міміки, рухів і власне акторську майстерність. Так, у Call of Duty: Modern Warfare II головні герої стали цифровими двійниками акторів, які поділилися з грою зовнішністю, голосом, тілесними рухами та мімікою.

Для проєктів з сильним сюжетом це особливо критично: емоції персонажа повинні виглядати щирими, а їхня реакція — відповідати тому, що відбувається на екрані. Саме тому студії активно вдаються до facial capture та інших способів фіксації акторської гри. Подібні рішення застосовували, зокрема, під час роботи над Marvel's Guardians of the Galaxy та The Quarry.

Ще один аргумент на користь такого підходу — можливість опрацьовувати величезну кількість сцен. Коли цифрова модель готова, дані про рухи та міміку можна багаторазово застосовувати в різних епізодах гри. Це дозволяє студіям будувати масштабні сюжетні проєкти з великою кількістю діалогів і кінематографічних вставок.

Де вже застосовують цифрові копії акторів

Найчастіше подібні технології зустрічаються у сюжетно орієнтованих іграх, де герої тривалий час перебувають у кадрі й мусять переконливо передавати емоції.

У The Quarry, наприклад, розробники застосували 3D-сканування облич акторів, завдяки чому персонажі в грі максимально нагадують реальних виконавців своїх ролей.

Ще один показовий приклад — Death Stranding, де використали цифрові моделі відомих акторів: Нормана Рідуса, Мадса Міккельсена, Леа Сейду та Гільєрмо дель Торо. Їхня зовнішність лягла в основу відповідних персонажів, а самі актори брали безпосередню участь у створенні сцен і постановці рухів.

Аналогічний підхід практикують і в серії Call of Duty: у сучасних частинах розробники захоплюють рухи, міміку та зовнішність акторів, щоб герої виглядали природніше в сюжетних сценах.

Отже, цифрова копія — це не разовий трюк, а частина повноцінної співпраці студії з актором: розробники не просто ліплять схожого персонажа, а переносять у гру його зовнішність разом із частиною реальної акторської роботи.

Джерело: Galera News