Поки енергетична галузь України ліквідує наслідки регулярних обстрілів, вона водночас перебудовує управлінські процеси і наближається до тіснішої співпраці з Євросоюзом. У цьому їй допомагають штучний інтелект, аналітика великих масивів даних та цифрові інструменти, які прискорюють виявлення пошкоджень, дозволяють передбачати загрози та підтримувати стабільність постачання електроенергії. Напрацьований під час війни досвід, за словами фахівців, має потенціал стати цінним і для партнерів з Європи.

Про ці процеси на конференції «Код економіки» розповіли заступник Міністра енергетики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Шугалій, а також Назарій Мірчук — директор із розвитку Sirocco Energy. Ця українська енергетична компанія створює запатентовану технологію вітрових турбін для розподіленої генерації електрики для бізнесу у приміських та промислових зонах і нещодавно перемогла серед 189 учасників конкурсу Startup Competition на IT Arena 2026.

Швидше відновлення, безпечніша робота

Цифрові рішення в енергетиці сьогодні виконують одразу дві функції: сприяють розвитку галузі та підтримують її стійкість у воєнних умовах. Якщо раніше технології впроваджували здебільшого заради підвищення ефективності, то зараз їхні завдання стали значно масштабнішими.

Ніякі цифрові технології не зможуть відновити теплоелектростанцію чи розподільчу станцію. Це роблять героїчними зусиллями наші енергетики. Але допомогти їм працювати безпечніше, швидше знаходити пошкодження, шляхи їх вирішення та матеріали для відновлення — це якраз та задача, яка стоїть перед нами сьогодні

Денис Шугалій

По суті, мета полягає в тому, щоб максимально скоротити проміжок часу між пошкодженням об'єкта і відновленням його роботи. Технології не заміняють енергетиків, але озброюють їх інформацією, яка допомагає оперативно оцінити ситуацію, підібрати потрібні ресурси та ухвалити правильне рішення.

Прогнози наслідків атак і контроль за ресурсами

За час повномасштабного вторгнення в Україні сформувався значний масив даних про атаки на енергооб'єкти та їхні результати. Сьогодні цю статистику застосовують для оцінки ризиків та розробки сценаріїв реагування на можливі загрози.

Маючи велику статистику за роки війни, ми розуміємо, що відбувається після обстрілу кожного об'єкта, і можемо працювати на випередження

Денис Шугалій

Завдяки цьому стає можливим заздалегідь планувати перемикання мереж, прораховувати ймовірні наслідки ушкоджень і оперативніше реагувати на нові ризики. Крім захисту інфраструктури, зібрані дані роблять роботу галузі прозорішою для суспільства.

Паралельно відбувається вдосконалення управління ресурсами. Міненерго запустило Інформаційний портал видобувної галузі (ІПВГ), куди компанії подають звітність про обсяги видобутку корисних копалин. Ці відомості проходять аудит і застосовуються, зокрема, для контролю за сплатою податків, а також слугують інструментом для переговорів із міжнародними партнерами та залучення фінансування.

За словами Дениса Шугалія, Україна стала першою у світі країною, яка впровадила на подібному порталі AI-асистента.

Ми перші з усіх країн світу впровадили на цьому порталі AI-асистента, який дозволяє шукати звіти та видавати конкретні цифри по видобуванню за будь-який період

Денис Шугалій

Цей інструмент полегшує пошук потрібної інформації та прискорює аналіз показників видобувної галузі.

Об'єднання розрізнених даних в єдину енергосистему

Однією з найсерйозніших проблем української енергетики залишається розпорошеність даних. Великі електростанції, оператори розподільчих систем і локальні виробники електроенергії ведуть облік у власних цифрових платформах, тому звести всю інформацію докупи досі було непросто.

Виправити цю ситуацію має проєкт Scan Energy — один із понад 20 цифрових ініціатив, якими займається Офіс цифрової трансформації при Міністерстві енергетики.

Система покликана об'єднати дані про генерацію, споживання та енергетичні ресурси. Особливої ваги це набуло на тлі стрімкого зростання малої генерації — сонячних електростанцій, когенераційних установок та інших локальних джерел енергії.

Якщо хтось встановив 5 МВт сонячних панелей, ми їх не бачимо, їх бачить тільки місцевий оператор системи розподілу. У довоєнні часи це була крапля в морі, а сьогодні це вже гігавати електроенергії, які виробляються малою генерацією

Денис Шугалій

Коли система враховує не лише великі станції, а й тисячі дрібних виробників, це розширює можливості для планування та балансування мережі. У перспективі Scan Energy планують доповнити даними про газ, вугілля, запаси палива та когенерацію.

Застосування AI в енергетичній галузі

Штучний інтелект в українській енергетиці поступово переходить від пробних впроваджень до вирішення реальних практичних задач. Його застосовують для оцінки наслідків атак, прогнозування відключень, опрацювання документації та великих масивів даних.

Один із напрямів застосування — аналіз графіків відключень, що дозволяє зробити розподіл електроенергії справедливішим і за можливості скоротити тривалість обмежень.

AI також полегшує щоденну адміністративну роботу. За словами Дениса Шугалія, приблизно 60% листів у підрозділах Міненерго вже готуються за допомогою моделі, навченої на внутрішніх даних міністерства за останні десять років.

Втім, є суттєве обмеження: енергетична галузь не може використовувати AI так само відкрито, як звичайний бізнес.

90–95% наших даних — це інформація з обмеженим доступом. Тому ми не можемо використовувати зовнішні API та передавати дані за межі Міністерства

Денис Шугалій

Тому в Міненерго тестують власні AI-рішення, які дають змогу працювати з інформацією без передачі даних стороннім сервісам. У критичній інфраструктурі безпека даних важить не менше, ніж ефективність самих алгоритмів.

Нові виклики безпеки: від кіберзагроз до ракетних ударів

Ще кілька років тому під цифровою безпекою енергетики розуміли передусім захист від кібератак. Повномасштабна війна змістила ці пріоритети.

Якщо п'ять років тому всі думали, що основна загроза для IT-систем — це кібератаки, то тепер ми розуміємо: основна загроза — це коли прилетіло дві ракети і знищили фізичний дата-центр

Денис Шугалій

Тож нині цифрова стійкість передбачає не лише протидію зламам, а й здатність продовжувати роботу навіть після фізичного знищення об'єктів інфраструктури.

Для цього застосовують багаторівневе резервування: окремі масиви даних зберігають у п'яти-десяти копіях, системи можуть відновлюватися з резервних копій, а критичні потужності дублюються.

Водночас Міненерго затвердило галузеві правила кібербезпеки та методику оцінки відповідності для учасників паливно-енергетичного комплексу.

Конференцію «Код економіки» організували Міністерство економіки та довкілля України, Асоціація IT Ukraine та Федерація роботодавців України. Генеральний партнер заходу — UKRSIBBANK BNP Paribas Group. Подія відбулася за підтримки програми міжнародного співробітництва STEP IN 2 EU, яку співфінансують уряди Німеччини та Норвегії, Європейський Союз у межах ініціативи EU4Business, а також уряди Литви та Естонії. Програму реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH з метою підтримки українських державних інституцій у просуванні вступу до ЄС за економічними розділами та створення кращих умов для українських компаній в межах інтеграції до єдиного ринку ЄС.

Джерело: IT Ukraine Association