Цифровий інструмент для фіксації наслідків війни
Понад 200 тисяч заяв уже надійшло до Реєстру збитків через застосунок та портал Дія. Таких показників вдалося досягти завдяки спільній роботі Kitsoft і Міністерства цифрової трансформації, які побудували цифровий механізм подання заяв до Міжнародного Реєстру збитків для України (RD4U).
Завдяки сервісу громадяни, компанії та державні органи можуть офіційно заявити про шкоду, спричинену російською агресією, просто через мобільний застосунок чи портал Дія. Розроблено 43 окремі категорії звернень — вони охоплюють і втрату рідних, домівки чи роботи, і збитки підприємств, і екологічну шкоду, і руйнування державних об'єктів.
Ідеться про першу послугу міжнародного рівня, вбудовану в екосистему Дія, яка дає змогу напряму звертатися до міжнародної установи.
Передумови створення Реєстру
Повномасштабна війна росії проти України спричинила руйнування, подібних яким Європа не бачила десятиліттями: зруйновані оселі, вимушено переселені сім'ї, знищений бізнес, порушення людських прав і незліченні особисті драми. Документування цих втрат — необхідна умова для майбутньої справедливості.
Тому в травні 2023 року Україна разом із Радою Європи, Євросоюзом та країнами-партнерами заснувала Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) зі штаб-квартирою в Гаазі.
Завдання Реєстру — зібрати в одній системі заяви про шкоду, завдану російською агресією починаючи з 24 лютого 2022 року, аби створити доказову базу для майбутнього механізму компенсацій.
Першу категорію заяв — про пошкодження чи знищення житлової нерухомості — у Дії запустили у квітні 2024 року. Згодом цифровий механізм поступово доповнювали новими розділами, щоб охопити якомога більше наслідків війни.
У 2026 році право подавати заяви отримали також юридичні особи та держава, а у вересні команда завершила роботу над усіма категоріями — відтепер у Дії доступні всі 43 розділи Міжнародного Реєстру збитків.
За що саме можна подати заяву
Реєстр фіксує втрати та шкоду від російської агресії для трьох груп заявників — фізичних осіб, держави та бізнесу. Для кожної з них передбачено окремий набір категорій.
A — заяви фізичних осіб
Збитки, яких зазнали українці через війну, вражають масштабом. Лише у житловій сфері станом на кінець 2025 року було пошкоджено чи зруйновано 14% житлового фонду країни, що торкнулося понад 3 млн родин.
Окрім втрати майна, люди втрачають близьких, здоров'я, роботу й доходи, вимушені покидати домівки та стикаються з іншими наслідками бойових дій. Для фізичних осіб у Реєстрі передбачено 21 категорію заяв.
- A1.1 — вимушене внутрішнє переміщення
- A1.2 — вимушене переміщення за межі України
- A2.1 — смерть близького члена сім'ї
- A2.2 — зникнення безвісти близького члена сім'ї
- A2.3 — серйозні тілесні ушкодження
- A2.4 — сексуальне насильство
- A2.5 — катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання
- A2.6 — позбавлення свободи
- A2.7 — примусова праця або служба
- A2.8 — насильницьке переміщення або депортація дітей
- A2.9 — насильницьке переміщення або депортація дорослих
- A2.10 — інші порушення міжнародного права прав людини, гуманітарного права чи законів і звичаїв війни
- A3.1 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна
- A3.2 — пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна
- A3.3 — втрата житла або місця проживання
- A3.4 — втрата оплачуваної роботи
- A3.5 — втрата приватного підприємництва
- A3.6 — втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях
- A3.7 — інші економічні втрати
- A4.1 — втрата доступу до медичної допомоги
- A4.2 — втрата доступу до освіти
За дітей заяви можуть подати батьки або законні представники.
B — заяви держави Україна
Державній і суспільній інфраструктурі агресія завдала величезної шкоди. За даними KSE Institute станом на лютий 2026 року, прямі збитки об'єктам громадського сектору оцінюються приблизно у $22,8 млрд — це заклади освіти, науки, медицини, культурні й спортивні об'єкти, соціальна та адміністративна інфраструктура.
Окрема гостра проблема — мінна небезпека: під ризиком забруднення мінами та іншими вибухонебезпечними предметами залишається 132 076 км² української території.
Для держави передбачено 11 категорій заяв. Можна заявити про:
- B1.1 — пошкодження або знищення критичної інфраструктури
- B1.2 — пошкодження або знищення некритичної інфраструктури
- B1.3 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна — житлових приміщень
- B1.4 — пошкодження або знищення житлового нерухомого майна — місць загального користування
- B1.5 — пошкодження або знищення громадських будівель та споруд
- B1.6 — інші втрати майна
- B2 — пошкодження, знищення або втрата об'єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей
- B3.1 — екологічна шкода
- B3.2 — розкрадання та/або привласнення природних ресурсів
- B4 — державні гуманітарні витрати
- B5 — розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів
Подавати заяви можуть центральні, регіональні та місцеві органи влади й державні установи — від їхнього імені звертається керівник або уповноважений представник, якому відповідні повноваження можна передати онлайн через Дію.
C — заяви юридичних осіб
За оцінкою KSE Institute станом на лютий 2026 року, з початку повномасштабного вторгнення постраждали активи близько 12 600 українських підприємств, а прямі збитки активам у промисловості, будівництві та сфері послуг сягнули $18,4 млрд.
Ця оцінка не враховує руйнувань, завданих після лютого 2026 року, — відтоді атаки неодноразово завдавали нових втрат українському бізнесу, зокрема торговельній і логістичній інфраструктурі. Лише прямі збитки торговельної нерухомості від російських атак у 2026 році перевищили 3,2 млрд грн, або близько $72 млн.
Втрати бізнесу не обмежуються фізично знищеними активами: компанії втрачають контроль над майном на тимчасово окупованих територіях, змушені переносити виробництво та зазнають інших економічних збитків.
Для юридичних осіб у Реєстрі передбачено 11 категорій заяв, зокрема:
- C1.1, C1.2 — пошкодження або знищення критичної та некритичної інфраструктури
- C1.3, C1.4, C1.5 — пошкодження або знищення житлового та нежитлового нерухомого майна
- C2 — пошкодження, знищення або втрата об'єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей
- C3.1 — пошкодження, знищення або втрата активів
- C3.2 — втрата контролю над майном на тимчасово окупованих територіях
- C3.3 — переміщення (евакуація) бізнесу
- C3.4 — інші економічні втрати
- C4 — гуманітарні витрати
Як подати заяву онлайн
Весь процес подання заяви до Міжнародного Реєстру збитків відбувається в цифровому форматі через портал Дія.
- Авторизуватися в Дії — увійти на портал Дія
- Знайти послугу «Репарації: міжнародний Реєстр збитків»
- Обрати категорію заяви відповідно до зазнаної втрати
- Описати втрату, вказавши необхідну інформацію та обставини
- За наявності додати докази — фото, документи та інші матеріали
- Підписати та надіслати заяву онлайн
Залежно від категорії частина даних може автоматично підвантажуватися з українських державних реєстрів, що знижує обсяг інформації, яку заявнику потрібно вводити чи завантажувати вручну.
Для бізнесу та державних установ команда Kitsoft також створила механізм цифрових повноважень: керівник організації може уповноважити іншу особу подавати заяви від її імені й керувати цими правами онлайн.
На сьогодні до Міжнародного Реєстру збитків передано близько 200 тисяч заяв, понад 65 тисяч з яких уже опрацьовано й офіційно внесено до бази. За кожною стоїть конкретна втрата, спричинена війною, а її фіксація — необхідна умова для майбутньої компенсації постраждалим.
В основі рішення — платформа Liquio
Перед Kitsoft стояло завдання створити сервіс, здатний обробляти великі обсяги заяв і водночас гарантувати юридичну надійність зібраних даних. Водночас важливо було зробити процес простим для людей, які переживають важкі обставини, без зайвих кроків та складних формулювань.
Систему побудували на базі власної low-code платформи Liquio. Її модульна архітектура дозволила розвивати сервіс поетапно: запускати нові категорії заяв, повторно використовувати вже готові компоненти, адаптувати форми під різних заявників і підключати потрібні державні реєстри без перебудови всього рішення.
Liquio включено до міжнародного каталогу GovStack Trusted Digital Solutions як перевірену технологію для цифрової трансформації державного сектору. Платформа також має сертифікат Держспецзв'язку з рівнем гарантій Г2, що підтверджує відповідність державним вимогам щодо технічного захисту інформації та можливість застосування в системах із підвищеними вимогами безпеки.
На базі Liquio вже реалізовано понад 200 державних цифрових послуг і високонавантажених систем, зокрема сам портал Дія, е-Ветеран, єМалятко, е-Резидент та е-Підприємець. Платформа розвивається за open-source підходом, що дає державі можливість зберігати контроль над цифровими системами, залучати різні команди до розвитку та адаптувати рішення під нові потреби, підтримуючи цифровий суверенітет і довгостроковий розвиток державних сервісів.
У межах проєкту Міжнародного Реєстру збитків платформа дала змогу реалізувати інтеграції з державними реєстрами, запровадити автоматичну перевірку даних і забезпечити взаємодію з центральною інформаційною системою Реєстру в Гаазі (RCMS).
Загалом команда Kitsoft реалізувала близько 20 інтеграцій, зокрема з такими реєстрами:
- ДРРП — Державний реєстр речових прав на нерухоме майно
- ЄДР — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
- ДРАЦС — Державний реєстр актів цивільного стану громадян
- РПЗМ — Реєстр пошкодженого та знищеного майна
- АДПСУ — інформаційні системи Адміністрації Державної прикордонної служби України (інтеграція запланована найближчим часом)
- ПФУ — Пенсійний фонд України
Управління проєктом такого рівня, як Міжнародний Реєстр збитків, — це постійний пошук балансу між міжнародними правовими стандартами, високою технічною надійністю та жорсткими дедлайнами. Нам вдалося вибудувати процеси — від синхронізації з державними реєстрами до впровадження надійного захисту даних, адже система працює з чутливою інформацією про втрати людей і потребує особливої уваги до безпеки та збереження цих даних. Цей проєкт — важливий крок до цифровізації справедливості в глобальному масштабі
Владислав Фурда, Project Manager у Kitsoft
Шлях до справедливості продовжується
Цифрову систему розвивали у тісній співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та командою Міжнародного Реєстру збитків у Гаазі.
Фахівці Kitsoft неодноразово відвідували штаб-квартиру Реєстру в Гаазі, аби разом з міжнародними партнерами аналізувати роботу цифрового механізму, узгоджувати вимоги до нових категорій заяв та планувати наступні кроки розвитку системи.
Запуск усіх категорій означає завершення важливого етапу розбудови цифрового механізму Реєстру, але не завершення самого процесу документування шкоди й відновлення справедливості.
Реєстр є першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму і формує основу для подальшого розгляду вимог про компенсацію. Наступним кроком стане початок роботи Міжнародної Компенсаційної комісії для України, яка розглядатиме зареєстровані заяви та визначатиме розмір виплат. Формування повноцінного міжнародного компенсаційного механізму ще триває.
За кожною поданою заявою стоїть конкретна історія втрати. Завдання цифрової держави в цьому процесі — зробити так, щоб людина, бізнеси чи держава могли належним чином її зафіксувати і щоб ці дані стали частиною міжнародного механізму відновлення справедливості
Олександр Єфремов, CEO Kitsoft
Джерело: IT Ukraine Association
