Боротьба за високі позиції у світових рейтингах перетворилася для університетів на один із ключових інструментів досягнення стратегічних цілей. Національний університет «Львівська політехніка», зміцнюючи міжнародну впізнаваність, наголошує: головне — не втратити справжню якість освіти й наукових досліджень. У закладі кажуть, що орієнтуються передусім на власну місію та завдання, а не на рейтингові таблиці самі по собі.
Кожна рейтингова система оцінює університети за своїм набором критеріїв, тож результати в різних рейтингах можуть суттєво відрізнятися. Саме тому в Політехніці вважають помилковим підлаштовувати стратегію розвитку під методологію якогось одного рейтингу. Натомість підвищення якості та реального впливу наукових досліджень автоматично тягне за собою й покращення рейтингових позицій.
У виші поділяють позицію Еллен Хазелкорн, керівниці підрозділу досліджень політики вищої освіти (HEPRU) Дублінського технологічного інституту (Ірландія): попри критиків і прихильників рейтингів, нехтувати ними не можна. Місце в рейтингу відкриває університету доступ до ширшого кола партнерств і джерел фінансування, підвищує його видимість у світі та довіру до результатів наукової роботи.
Для українських закладів вищої освіти показник міжнародного визнання впливає безпосередньо на практичні речі: він враховується під час розрахунку обсягу державного фінансування вишів державної форми власності, а також є одним із критеріїв у конкурсному відборі виконавців державного замовлення на підготовку здобувачів другого та третього рівнів вищої освіти. Високі позиції в рейтингах також зміцнюють позиції університету в боротьбі за фінансування від міжнародних організацій. Міжнародна репутація відкриває двері до партнерства із закордонними вишами, а впізнаваність на глобальному рівні допомагає залучати іноземних студентів і запускати спільні освітні та наукові програми.
Для Львівської політехніки, яка веде низку перспективних дослідницьких проєктів, високі рейтингові позиції можуть стати додатковим аргументом для залучення бізнес-інвестицій у спільні дослідження, розвиток дослідницької інфраструктури та створення нових технологій.
Водночас у виші наголошують: хоча глобальні рейтинги й варто використовувати як орієнтир розвитку, не все найважливіше піддається вимірюванню цифрами. Сьогодні для українських університетів на першому місці стоїть здатність реагувати на суспільні виклики, підтримувати країну та нести відповідальність перед суспільством.
Джерело: Львівська політехніка
