Львівська політехніка хоче знайомити школярів з університетом задовго до вступу

Керівник Інтелектуального навчально-наукового центру професійно-кар'єрної орієнтації Львівської політехніки Сергій Мельников розповів, чому підготовка до вступної кампанії не має обмежуватися кількома місяцями перед подачею документів. За його словами, зацікавлювати майбутніх студентів варто задовго до випускного класу — через співпрацю зі школами й коледжами, гуртки та змагання, залучення роботодавців і активнішу присутність університету в соцмережах.

Вступна кампанія — це безперервний процес. Якщо ми хочемо залучати найкращих, не можна згадувати про майбутнього студента тільки тоді, коли він уже обирає, куди подавати заяву. До цього моменту потенційний вступник має знати, що таке Львівська політехніка, які тут є можливості, спеціальності, лабораторії, викладачі, партнери. Має розуміти, де можна проходити практику і ким працювати після навчання

Сергій Мельников

Знайомство з університетом — не з 11 класу

У Центрі наголошують: чекати випускного класу не варто. Якщо дитина має схильність до інженерії, технологій чи ІТ, познайомити її з цими напрямами треба раніше — через гуртки, олімпіади, конкурси, практичні заняття, екскурсії та зустрічі з викладачами. Так школяр матиме шанс зрозуміти, що йому насправді до душі.

Не треба чекати одинадцятого класу. Якщо ми хочемо, щоб дитина зацікавилася інженерією, технологіями, ІТ чи іншими напрямами, вона повинна мати можливість познайомитися з ними раніше. Це можуть бути гуртки, конкурси, олімпіади, практичні заняття, екскурсії, зустрічі з викладачами. Тоді школяр може зрозуміти, що йому справді цікаво

Сергій Мельников

Наразі в Політехніці аналізують попередній досвід профорієнтаційної роботи й обговорюють подальші кроки разом з інститутами.

Це комплексна робота, і вона вже почалася. Спочатку ми переглядаємо повністю те, що робилося за минулі роки. Зараз активно спілкуємося з інститутами, знайомимося з їх діяльністю, які в них є напрацювання. Потрібно зрозуміти, що варто продовжувати, що змінити і чого нам бракує. На цій основі й будуємо загальну стратегію

Сергій Мельников

Інженерні спеціальності потребують кращої презентації

В університеті хочуть окремо зосередитися на інженерних напрямах, зокрема тих, що мають державну підтримку. За словами Мельникова, деякі з них потрібні ринку та мають гарні перспективи, але їхня цінність не завжди зрозуміла абітурієнтам.

У нас є спеціальності, на які вступники активно подають документи. Та є й напрями, які справді потрібні ринку, мають добрі перспективи, але поки що не завжди вміють розповісти про себе так, щоб це було зрозуміло абітурієнту. Саме таким напрямам хочемо приділити більше уваги. Бо часто школяр бачить назву спеціальності й не розуміє, що за нею стоїть. Що саме він вивчатиме? Яку роботу зможе виконувати після навчання? Де зможе працювати? З якими технологіями матиме справу? На ці запитання ми повинні давати прості й конкретні відповіді. Не просто називати освітню програму, а показувати її зміст, можливості та професії, які за нею стоять

Сергій Мельников

Робота з коледжами та роботодавцями

Ще один пріоритет — комунікація зі студентами коледжів. Політехніка планує проводити для них заходи та демонструвати можливості продовження навчання, щоб рішення про вибір вишу не приймалося поспіхом.

Ми хочемо працювати не тільки з тими, хто вже завтра вступатиме. Потрібно підтримувати контакт зі школярами та студентами коледжів раніше. Тоді вони матимуть час розібратися, що їм цікаво, які є спеціальності, що можна робити після навчання. Вибір університету не повинен виникати в останній момент

Сергій Мельников

До профорієнтаційної роботи хочуть активніше запрошувати роботодавців, які можуть проводити для школярів практичні заняття та майстер-класи, показувати обладнання й розповідати про потрібні на ринку професії.

Дуже важливо, щоб школяр розумів, навіщо йому ця спеціальність. Коли він бачить реальне підприємство, лабораторію, виробництво, спілкується з інженером чи програмістом, він краще розуміє, що це за професія. Ми хочемо більше залучати наших партнерів до такої роботи, тому що вони можуть показати свою сферу зсередини

Сергій

Інженерні змагання у форматі хакатону

Серед форматів, що зараз обговорюються, — масштабні інженерні змагання для школярів і студентів коледжів, схожі за структурою на хакатон: команди отримуватимуть завдання та обмежені ресурси, а рішення потрібно буде знайти за визначений час. Завдання й оцінювання результатів планують доручити представникам інженерних компаній, аби учасники побачили реальну роботу інженера, а не лише почули про неї на презентації.

Мельников вважає практичний досвід одним із найважливіших елементів роботи зі школярами, оскільки традиційні шкільні зустрічі не завжди утримують увагу учнів.

Під час зустрічей у школах складніше залучити учнів до розмови про майбутню професію. Формат презентації не завжди працює, бо школярі швидко втрачають увагу, а інформація про спеціальності може залишатися для них абстрактною. Значно ефективніше, коли вони можуть побачити все на власні очі й щось спробувати самостійно. Саме тому запрошуємо школярів до університету — тут вони можуть не просто почути про професії, а побачити, як виглядає навчання і робота фахівців на практиці

Сергій Мельников

У Політехніці для таких візитів є багато можливостей: хімічні лабораторії, де створюють гідрогелеві пов'язки, мікроскопи для розгляду мікроорганізмів, обладнання на електроніці для спроби паяння, а на геодезії — професійна техніка й обсерваторія.

Комунікація в соцмережах і підготовчі курси

Оскільки не всі кафедри мають ресурс постійно розповідати про себе, університет хоче зробити цю інформацію доступнішою для майбутніх вступників, зокрема через соцмережі та відеоконтент. Такий формат дозволяє достукатися до школярів не лише зі Львова, а й з інших регіонів України — адже вступники до Політехніки приїжджають з різних областей.

Довготривалі підготовчі курси до НМТ і творчих конкурсів залишаться очними, а для тих, кому важко приїжджати в будні, працюватимуть суботні групи. У виші також розглядають запровадження змішаного формату. Торік на курсах навчалося близько 300 дітей, і понад половина з них згодом вступили до Львівської політехніки.

Єдиний стиль замість розрізнених заходів

Плани стосуються й днів відкритих дверей: замість окремих заходів від кожного інституту чи кафедри розглядають формат спільних зустрічей, де вступники зможуть краще пізнати університет загалом.

Паралельно в Політехніці працюють над уніфікацією презентаційних матеріалів: інформацію від різних кафедр хочуть об'єднати в спільну базу та привести до єдиного стилю відповідно до брендбуку, зберігши при цьому специфіку кожного напряму навчання.

Загалом профорієнтаційну діяльність планують перевести на системні рейки — з постійним спілкуванням зі школярами, які поступово знайомитимуться з університетом, його спеціальностями та можливостями задовго до моменту вступу.

Джерело: Львівська політехніка