Рідні, друзі та колеги пам'ятають Андрія Березяка як щиру, добру й турботливу людину — чоловіка, батька та сина. Він дуже піклувався про близьких, мав особливий звʼязок із донькою, був уважним до родини і полюбляв куховарити. Андрій не любив зайвої уваги до своєї персони, проте в критичні миті завжди був готовий узяти на себе відповідальність.
Дитинство і шкільні роки майбутнього інженера пройшли в місті Шептицький, яке раніше називалося Червоноградом. Здобувши освіту в місцевій гімназії №1, він вступив до Львівської політехніки на кафедру інформаційно-вимірювальних технологій. У межах Інституту комп'ютерних технологій, автоматики та метрології він обрав спеціалізацію «Якість, стандартизація та сертифікація».
Наукова кар'єра не стала його покликанням — здобувши магістерський диплом, Андрій пішов працювати за фахом. Спочатку трудився у Львівському центрі стандартизації та метрології, у відділі оцінки відповідності, а згодом — у випробувальній лабораторії НДІ «Система». Пізніше обійняв посаду заступника завідувача випробувальної лабораторії державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем».
У 2023 році чоловік долучився до лав захисників України. Саме на війні найяскравіше проявилася його здатність брати на себе відповідальність у вирішальний момент. Андрій виконував бойові завдання на Донеччині, служачи у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
За час служби він отримав низку заслужених відзнак: орден «За мужність» III ступеня від Президента України, нагрудні знаки головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих» та «Золотий хрест», відзнаки Міністерства оборони України «За поранення» і «Захиснику України», а також медаль «Незламному захиснику України».
Андрій Березяк загинув 15 липня 2026 року. У нього залишилися дружина, донька, батьки та брат.
Матеріал про героя увійшов до Книги пам'яті львівських політехніків.
Джерело: Львівська політехніка
