27 жовтня, коли Україна відзначала День писемності та мови, на Львівщині назвали переможців Всеукраїнського конкурсу «Ген України» імені Ірини Фаріон.

До участі долучилося понад 715 авторів з усіх куточків України та з-за кордону, які подали 695 творчих робіт про українську мову, культуру та людей, що формували національну ідентичність.

Підсумки оголосили на брифінгу у Львівській обласній державній адміністрації. Про результати розповіли заступниця директора департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олена Урдей та мовознавиця, докторка філологічних наук, доцентка кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Оксана Микитюк.

Конкурс заснували, щоб вшанувати пам'ять професорки Ірини Фаріон, яка роками досліджувала й популяризувала українську мову. Задум організаторів — спонукати школярів і студентів глибше вивчати історію, культуру та долі видатних українців, а також підтримувати історичну пам'ять і зміцнювати національну ідентичність.

Серед організаторів — Львівська обласна державна адміністрація, департамент освіти і науки Львівської ОВА, Львівський національний університет імені Івана Франка та Національний університет «Львівська політехніка».

Масштаб перевершив очікування

Спершу конкурс планували провести лише в межах області, проте інтерес виявився набагато більшим. Роботи надійшли з 20 областей України, з Києва та від українців із восьми країн — Великої Британії, Іспанії, Швеції, Франції, Канади, Німеччини, Кіпру й Перу. Найбільше учасників були зі Львівщини, також активно долучилися мешканці Волині, Прикарпаття, Тернопільщини, Київщини, Харківщини, Одещини та Херсонщини. Свої роботи надіслали й учні українських шкіл та культурних осередків за кордоном — із Глазго, Мурсії, Стокгольма, Парижа й Оттави.

На такі масштаби ми не сподівалися, якщо чесно. Ми одразу розуміли, що це буде важливий конкурс, але те, що він набуде такого масштабу, стало для нас приємною несподіванкою

Олена Урдей

Роботи оцінювали у трьох номінаціях. Найбільше присвятили есе — 317 робіт, плакатів надійшло 250, а відеороликів — 128. Серед учасників були і окремі автори, і творчі команди: зокрема 19 відеоробіт зняли колективи з двох-чотирьох людей. У конкурсі також брали участь цілі класи, літературні гуртки та творчі об'єднання.

Про кого розповідали учасники

Учасники обирали дуже різні постаті для своїх робіт — письменників, мовознавців, науковців, митців, громадських діячів, борців за незалежність та героїв сучасної російсько-української війни.

Оксана Микитюк, яка оцінювала відеороботи, розповіла, що серед найпопулярніших героїв були Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Олена Пчілка, Ліна Костенко та інші класики української літератури. Чимало робіт присвятили борцям за українську державність — Миколі Міхновському, Євгену Коновальцю, Степану Бандері, Олені Степанів. Окрему групу становили дослідження про мовознавців — Агатангела Кримського, Юрія Шевельова, Степана Смаль-Стоцького, Олександру Сербенську та Івана Ковалика. Згадували й діячів науки, медицини та мистецтва — Миколу Амосова, Віктора Глушкова, Миколу Леонтовича, Соломію Крушельницьку, Богдана Ступку. Окреме місце посіли історії сучасних українців, які боронять державу зараз, зокрема бойової медикині Ірини Цибух, а також педагогів, які залишили викладання заради служби в армії.

Оцінюючи відеоролики, журі зважало на змістовність, креативність, якість сценарію та монтажу, відповідність темі й емоційний вплив роботи.

Саме емоційний вплив — це було чи не найважливіше

Оксана Микитюк

За спостереженнями мовознавиці, автори прагнули не просто переказати біографічні факти, а передати переконання, характер і життєвий вибір людей, про яких розповідали.

Надзвичайно приємно, що діти не просто брали біографію, а вони творили дух цієї біографії

Оксана Микитюк

Джерело: Львівська політехніка