Регіон ЛАТАМ відкриває доступ до величезного пулу фахівців, однак це не одна юрисдикція, а десятки різних правових систем. Наприклад, лише в Мексиці мешкає близько 132 мільйонів людей — це приблизно на 40% більше, ніж населення України, Польщі та Румунії, узятих разом. Найтиповіша помилка бізнесу — сприймати ЛАТАМ як цілісний ринок і механічно переносити туди підходи до найму, що працюють у США чи Європі, хоча законодавство країн регіону сильно відрізняється.
Помилка перша: вважати, що договір підрядника автоматично захищає від перекваліфікації
Навіть бездоганно складений контракт, який формально підтверджує незалежний статус фахівця, не гарантує, що відносини не визнають трудовими, якщо реальна практика співпраці цьому суперечить. Визначальними факторами лишаються самостійність виконавця, його графік, наявність контролю з боку компанії, порядок оплати та коректне оформлення рахунків. У деяких країнах підхід ще жорсткіший, ніж європейський багатофакторний тест: у Бразилії контроль через цифрові сервіси прирівнюють до прямого нагляду за співробітником, а в Мексиці й Колумбії діє законодавча презумпція трудових відносин з моменту, коли особа почала надавати персональні послуги. Тому надійна модель співпраці тримається на трьох елементах — точних документах, повсякденній практиці управління, яка їм відповідає, і регулярному перегляді ситуації в міру розвитку співпраці.
Помилка друга: будувати локальну команду, не оцінивши ризик постійного представництва
Поширене переконання, що відсутність офісу чи дочірньої структури автоматично означає відсутність оподатковуваної присутності в країні, часто не відповідає дійсності. Залежно від національного законодавства та умов конкретної угоди про уникнення подвійного оподаткування, діяльність підрядників чи іншого залученого персоналу на місці може створити постійне представництво компанії. Правила щодо представництва у сфері послуг зазвичай починають діяти після 183 днів роботи протягом 12 місяців, а окремі угоди — наприклад, конвенція між Великою Британією та Перу — дозволяють підсумовувати діяльність афілійованих компаній групи. Тому бізнесу варто рахувати саме дні фактичного надання послуг, а не тільки суми виплат, і оцінювати ризик у масштабі всієї компанії, а не окремого виконавця.
Помилка третя: планувати бюджет виходячи лише з розміру виплат
Реальна річна вартість команди майже ніколи не дорівнює місячній сумі, помноженій на дванадцять. У Колумбії виплати cesantías разом із тринадцятою зарплатою здатні розтягнути рік фактично до 14 окладів ще до сплати податків роботодавцем. У Мексиці діє обов'язковий розподіл прибутку між працівниками (PTU), а в Чилі — законодавчо визначений режим gratificación. Компаніям слід закладати в розрахунки соціальне страхування, відпускні виплати, ризики, пов'язані зі звільненням, податки, що утримуються при виплаті, ПДВ і місцеві податки на кшталт колумбійського ICA. Умови податкових угод відрізняються для кожної пари країн, тож застосовувати єдину логіку для всього регіону не можна.
Помилка четверта: очікувати, що типове положення про інтелектуальну власність спрацює однаково всюди
Американська концепція «work made for hire» не діє автоматично в країнах ЛАТАМ, де панує система авторського права цивільного права: авторство закріплюється за фізичною особою, а немайнові права мають жорсткий захист. У Мексиці звичайні твори, створені в межах трудових відносин, за замовчуванням діляться порівну — 50 на 50 — щодо майнових прав, тоді як програмне забезпечення, написане штатними працівниками, зазвичай належить роботодавцю. Однак це правило не варто автоматично застосовувати до відносин у форматі B2B. У Колумбії діє презумпція передачі майнових прав, необхідних для звичайної діяльності клієнта, за умови письмового договору. Вибір іноземного права для регулювання контракту не скасовує територіальні норми авторського права там, де захист прав заявляється фактично. У 2025 році Верховний суд Мексики підтвердив, що авторство можливе лише за умови створення твору людиною — це принципово для розробок за участю штучного інтелекту та для встановлення повного ланцюга прав власності.
Помилка п'ята: сприймати захист персональних даних як глобальну політику з перекладеним повідомленням
Відповідність GDPR — лише стартова точка, а не завершена програма захисту даних. У Колумбії наполягають на попередній, прямій і поінформованій згоді, а місцевий регулятор уже підтвердив, що просте прийняття політики конфіденційності такою згодою не вважається; частина компаній додатково зобов'язана реєструвати бази даних у RNBD. Новий приватний закон Мексики 2025 року чітко визначає зміст і формат повідомлень про конфіденційність та процедур ARCO. Бразильський LGPD має власні правові підстави та діє екстериторіально.
Це особливо чутливе питання у сфері найму, адже резюме, документи, що посвідчують особу, банківські реквізити, результати перевірки біографії та біометричні дані регулярно потрапляють на глобальні HR-платформи.
Регулятори реально притягують іноземні компанії до відповідальності: наприклад, Перу оштрафувало Google LLC, а бразильський регулятор ANPD зобов'язав Meta призупинити використання персональних даних для навчання генеративного штучного інтелекту.
Чи варто після всього цього компаніям взагалі наймати людей у ЛАТАМ? Однозначно так — у регіоні цілком реально побудувати й масштабувати сильні команди. Головне — не переносити модель одного ринку на інший. Перед виходом у нову країну варто вивчити місцеві правила, правильно оформити співпрацю, порахувати реальну вартість команди, захистити інтелектуальну власність і отримати кваліфіковану юридичну консультацію. Компаніям, які не готові самостійно вибудовувати повну юридичну, платіжну та податкову інфраструктуру, практичний шлях виходу на ринок може запропонувати досвідчений провайдер EOR або COR, наприклад Alcor.
Детальніше про ці питання можна дізнатися із запису вебінару ITU Global Talks за участі Хільди Орозко, старшої юристки Alcor, на тему «П'ять юридичних помилок під час роботи в Латинській Америці».
Джерело: IT Ukraine Association
