8 вересня, в Міжнародний день грамотності, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) представила підсумки дослідження PISA 2025 — найбільшого за масштабом циклу цього тестування функціональної грамотності. До нього долучилися понад 760 тисяч 15-річних підлітків із 91 країни та економіки, що в сукупності представляють приблизно 33 мільйони школярів цього віку.

Читання впало найсильніше за останні десять років

Головний результат дослідження: у країнах ОЕСР школярі стали суттєво слабшими в читанні та математиці, тоді як показники з природничих наук уперше за тривалий час перестали знижуватися. Найбільше постраждала саме читацька грамотність — за період з 2015 по 2025 рік середній бал зменшився на 28 пунктів, з 489 до 461. У країнах поза ОЕСР спад був менш різким: з 428 до 412 балів, тобто мінус 16 пунктів.

Організація оцінює це падіння як втрату приблизно півтора року навчання: сучасні 15-річні читають на рівні, який раніше демонстрували учні на рік молодші. Змінилося не лише розуміння текстів загалом, а й сам підхід до виконання завдань. Дослідники окремо відзначають деградацію навичок, критично важливих у цифровому середовищі: оцінки достовірності джерел, порівняння інформації з різних матеріалів і критичного аналізу прочитаного. Частка так званих «поспішних читачів» — тих, хто відповідає швидко, але помилково — зросла з 6,6% у 2018 році до 11,4% у 2025-му.

Математика втратила цілий рік навчання

Згідно з повним звітом PISA 2025, середній бал країн ОЕСР з математики знизився з 485 у 2015 році до 463 у 2025-му, тобто на 22 пункти — це відповідає більш ніж одному навчальному року. Найпомітніше падіння почалося після 2018 року, а в останні три роки темп лише зріс: з 2022 по 2025 рік результат втратив ще 9 балів.

З природничими науками картина інша: за десять років середній бал ОЕСР знизився лише на 7 пунктів (з 489 до 482), а за останні три роки практично не змінився. Після тривалого падіння з 2009 по 2022 рік показники нарешті стабілізувалися.

Кожен п'ятий підліток не подолав базовий рівень одразу з трьох предметів

Частка школярів із низькими результатами водночас із читання, математики та природничих наук зросла з 16% у 2022 році до 20% у 2025-му. Це означає, що кожен п'ятий 15-річний у країнах ОЕСР не володіє мінімальним набором навичок, потрібних для подальшого навчання, роботи та повсякденного життя.

Цікаво, що з 2022 по 2025 рік результати учнів із забезпечених родин падали швидше, ніж у їхніх менш забезпечених однолітків: з природничих наук розрив між групами скоротився до 85 балів саме через погіршення показників у благополучних школярів, а не через прогрес інших.

Причина частково у штучному інтелекті

Уперше в межах PISA окремо вивчили навчання у цифровому середовищі та застосування школярами штучного інтелекту. Дослідники не стверджують, що сам факт використання ШІ автоматично шкодить успішності — ключове значення має спосіб застосування.

У середньому 45,5% школярів країн ОЕСР зазначили, що використовують чат-боти для навчання щонайменше раз на тиждень. При цьому учні, які взагалі не звертаються до штучного інтелекту у навчальних справах, у середньому показують кращі результати, ніж ті, хто ним користується. Серед тих, хто все ж застосовує ШІ, вищі показники мають школярі з помірною, а не інтенсивною частотою використання.

За даними освітньої спілки Education International, надмірне звернення до чат-ботів призводить до того, що діти делегують боту не лише виконання завдань, а й саме мислення. Помірне використання цифрових пристроїв для навчання пов'язане з кращими результатами з природничих наук, але надмірне — навпаки, знижує показники.

Проблема поширюється на весь клас: 28% школярів повідомили, що їхні однокласники відволікаються на гаджети на більшості або кожному уроці природничих наук.

Дефіцит учителів поглиблює кризу

На додачу до падіння результатів школи стикаються з кадровою проблемою. У 2025 році приблизно чотири з десяти школярів країн ОЕСР навчалися в закладах, де директор визнавав, що нестача вчителів хоча б певною мірою заважає викладанню. Дефіцит кадрів розподілений нерівномірно: він частіше трапляється в соціально неблагополучних і державних школах, ніж у забезпечених приватних, що додає ризиків для рівності можливостей.

Подолання спаду результатів школярів є нагальним завданням, а найуспішніші освітні системи концентруються на меншій кількості напрямів, але глибше, інвестують у вчителів і залучають батьків.

Матіас Корманн, генеральний секретар ОЕСР

За його словами, технології та штучний інтелект здатні посилювати навчання і готувати молодь до майбутнього, але лише за цілеспрямованого застосування, а не як заміна самостійної роботи учня.

Хто показав найкращі результати

Найвищі показники одразу з трьох напрямів продемонстрували китайські провінції Пекін, Шанхай, Цзянсу та Чжецзян (об'єднані в дослідженні під позначенням B-S-J-Z), а також Сінгапур. У Сінгапурі базового рівня з математики досягли 89% учнів (проти 65% у середньому по ОЕСР), з читання — 86% (проти 69%), з природничих наук — 90% (проти 74%). У китайській групі показники ще вищі: 96%, 93% та 97% відповідно.

Попри загальний спад, помітного прогресу за останні три роки досягли Коста-Рика, Словаччина, Туреччина та Велика Британія, а також кілька країн Африки, Близького Сходу й Азії. Особливо вирізняється Туреччина: за десять років вона покращила результат з природничих наук майже на 70 балів, що еквівалентно понад трьом рокам навчання.

Джерело: Highload.tech