Дводенна VII Міжнародна науково-практична конференція «EA-2026: освітні оцінювання вчора, сьогодні, завтра» відбулася у вересні в Києві. Серед учасників — доцент кафедри електронних обчислювальних машин Інституту комп'ютерних технологій, автоматики та метрології Національного університету «Львівська політехніка» Анатолій Ігнатович.

Дискусія цього року вийшла за рамки простого підрахунку балів і тестових результатів. Фахівці шукали відповідь на питання, що криється за цифрами, як їх перетворити на реальні рішення та якою має стати система освітніх оцінювань в умовах сучасних викликів. До обговорення долучилося майже двісті спеціалістів — представники держустанов, міжнародних організацій, наукових і експертних кіл, громадських організацій та освітніх колективів.

Перший день: підсумки PISA-2025

Центральною темою першого дня стали результати міжнародного дослідження PISA-2025. Україна бере участь у ньому вже третій раз, що дало експертам змогу зіставити нові дані з результатами 15-річних українських школярів у 2018 та 2022 роках і оцінити їх у глобальному контексті. Спеціалісти з України та інших країн розглядали чинники впливу на результати, а також тенденції, на які освітній системі варто реагувати найближчим часом.

Окрему увагу приділили практичному застосуванню даних: як школи, коледжі та виші можуть спиратися на результати PISA, аналізуючи власну роботу та визначаючи пріоритети розвитку. Обговорювали шляхи розвитку читацької, математичної та природничо-наукової грамотності, а також те, як освітня система має відповідати на швидкий прогрес цифрових технологій і штучного інтелекту. Учасники дійшли спільної думки: рух уперед можливий лише за координованих дій усіх сторін освітнього процесу, і тоді зафіксовану дослідженням стабілізацію вдасться перетворити на стійке та тривале відновлення.

Математика та цифрові навички за даними PISA-2025

Українські підлітки віком 15 років набрали в середньому 431 бал з математики. Для порівняння: у 2018 році показник становив 453 бали, у 2022-му — 440, тоді як середній бал країн ОЕСР у 2025 році сягнув 463. Різниця з результатом 2022 року статистично незначуща — тобто ситуація стабілізувалася, проте рівень 2018 року все ще недосяжний. Відставання від країн ОЕСР дослідники оцінюють приблизно як півтора року навчання.

Під час обговорення на конференції звернули увагу на структуру самих результатів: базового рівня математичної грамотності досягли лише 54% підлітків, тож майже кожен другий не дотягнув навіть до нього. Найвищих рівнів (5-6) досягли всього 2,6% учнів.

Для університету такі дослідження важливі, бо дають змогу зрозуміти, з якою підготовкою прийдуть до нас майбутні вступники. Кількість балів у PISA сама по собі нічого не змінює, але за нею видно, які навички школярі здобувають насправді. Особливо це стосується математики, на якій тримається все технічне навчання. Мене втішає, що в цифровому напрямі, зокрема в обчислювальному мисленні, наші підлітки виглядають краще, ніж в інших галузях. Це саме те, що потрібно майбутнім інженерам та ІТ-фахівцям. Водночас ми не можемо ігнорувати проблеми з базовою математичною підготовкою. Тому я вважав важливим взяти участь у цій конференції: потрібно знати, на який рівень вступників розраховувати, і вчасно адаптувати підходи до викладання на перших курсах. Це можливо лише в діалозі зі школою та системою оцінювання.

Анатолій Ігнатович, доцент кафедри електронних обчислювальних машин Львівської політехніки

Найбільше уваги пана Анатолія привернув новий напрям, який уперше включили до PISA цього року — «Навчання в цифровому світі». Дослідження перевіряло, чи вміють підлітки застосовувати цифрові інструменти, моделі й алгоритми для розв'язання незнайомих задач, тобто чи розвинене в них обчислювальне мислення: здатність сформулювати проблему, побудувати модель або алгоритм, перевірити її працездатність, проаналізувати дані та вдосконалити рішення.

У цій категорії українські результати виявилися кращими: середній бал становить 478 проти 500 у середньому по ОЕСР, тож відставання тут менше, ніж у математиці. Крім того, близько 60% українських підлітків показали результат, вищий за очікуваний з огляду на їхні досягнення в інших предметних галузях.

Другий день: 20 років зовнішньому незалежному оцінюванню

Другого дня конференції фокус змістився на ширший контекст розвитку української системи освітніх оцінювань і її впливу на освітню політику. Приводом стало 20-річчя зовнішнього незалежного оцінювання, яке проводять Український і регіональні центри оцінювання якості освіти. Учасники окремо розглянули, якою має бути сучасна система оцінювання, щоб реально працювати на розвиток освіти — йшлося про співпрацю державних інституцій, застосування результатів оцінювань у формуванні політики, зарубіжний досвід, роль учителів, цифровізацію процесів та нові інструменти, зокрема нову модель державної підсумкової атестації.

Організатором конференції виступив Український центр оцінювання якості освіти спільно з Міністерством освіти і науки України. Подію підтримали фінансово Федеральне міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW.

Джерело: Львівська політехніка