У Львівській політехніці регулярно проводять неформальні зустрічі «Кава з ректоркою», де студенти можуть без зайвої урочистості поговорити з ректоркою та запрошеними гостями про актуальні теми. Цей формат дає змогу поєднати академічне життя з живим досвідом людей, які бачать світ під іншим кутом.

Утім цього разу все відбувалося по-новому: замість звичного студентського простору «L.I.S.» учасники зустрілися у Залі Захарієвича. Темою розмови обрали культуру переможного війська і тилу, а гостями стали представники 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» — полковник Леонід Голяков та майор Павло Шеремета, який водночас входить до наглядової ради університету.

Відкриваючи зустріч, ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська зазначила, що саме зараз особливо цінно мати змогу почути безпосередньо людей із фронтовим досвідом.

У нас сьогодні дуже цікава зустріч. У форматі «Кави з ректоркою» ми маємо унікальну можливість поспілкуватися з діючими військовими. Наша тема — культура переможного війська і тилу. Я думаю, що така розмова надзвичайно на часі. Ми всі бачимо різні повідомлення в соцмережах: можливо, нам пора думати про мирні угоди, про те, як зменшити втрати серед цивільного населення, втрати інфраструктури тощо. Але під час аналізу таких наративів завжди постає питання: якщо тил говорить, що йому важко, то я не можу уявити, що мають говорити військові і як вони відчувають цю культуру, у тому числі культуру перемоги. Тому нам усім було б дуже корисно поспілкуватися й обмінятися певними рефлексіями.

Наталія Шаховська, ректорка Львівської політехніки

Полковник Леонід Голяков розпочав розмову не з лекції, а з питання до самих студентів: що вони розуміють під поняттям культури. Відповіді аудиторії стали приводом для подальшої розмови про те, як культура проявляється саме у військовому середовищі.

Коротко кажучи, культура — це так, як у нас прийнято. Тобто так, як ми себе ведемо, як ми ставимося до певних законів, як ми ставимося між собою, до ближнього нашого, до наших батьків. І воно проявляється в багатьох сферах нашої життєдіяльності.

Леонід Голяков, полковник

Далі військовий перейшов до теми управління та відповідальності. Він розповів про принципи децентралізованого командування, які застосовують у війську, та про роль особистої ініціативи виконавців. За його словами, командир не має розписувати кожен крок — натомість він формулює загальне бачення, мету, головні завдання та очікуваний результат, а підлеглі далі ухвалюють рішення самостійно в межах цього завдання. Так зникає потреба постійно чекати на вказівки зверху.

Навіть яким би ти геніальним, як Наполеон, не був і сформулював своє бачення, якщо під час кожного етапу підлеглі будуть запитувати тебе: «А чи правильно я дію? А чи в тому напрямку я рухаюсь?», то це буде неможливо виконати. Саме тому ініціатива підлеглих є важливим фактором.

Леонід Голяков

Окрему увагу Леонід Голяков приділив умінню постійно переоцінювати обставини. Він пояснив поняття операційного середовища, яке у військовій справі охоплює противника, власні сили, місцевість і погоду — і всі ці складники постійно змінюються, тож і плани не можуть лишатися застиглими.

Просто делегувати повноваження іншій людині, яка є підлеглою, — не означає забезпечити собі перемогу. Там необхідне ще й дотримання певних критеріїв і певних факторів. І все починається з розуміння операційного процесу. Кожна наша дія ґрунтується на певних етапах. В основному це три етапи й четвертий, який забезпечує успіх. Перше — це планування. Друге — це підготовка. Третє — це виконання. І четвертий етап, який супроводжує всі три попередні, — це оцінювання. Тому що під час планування нам потрібно зрозуміти, чи змінилося операційне середовище навколо нас, чи ні, чи наші плани релевантні тій обстановці, яка зараз складається.

Леонід Голяков

Він також запропонував перенести ці поняття у цивільну площину: якщо у війську йдеться про противника, власні сили, місцевість і погоду, то в бізнесі аналогом стають конкурент, власна організація та ринок.

Іншим ключовим елементом Леонід Голяков назвав підготовку. За його словами, перед складним завданням команда має не просто отримати наказ, а попередньо потренуватися і перевірити злагодженість дій. Як приклад він згадав, що перед штурмом військові спочатку відпрацьовують сценарій у тилу на подібній місцевості.

Перед тим як щось робити, необхідно хоча б набити руку на певних легших прикладах і організувати певним чином роботу свого колективу.

Леонід Голяков

За його словами, така підготовка потрібна не лише для тренування конкретних навичок, а й для того, щоб люди вчилися діяти самостійно й проявляти ініціативу. Якщо підлеглий звик постійно чекати детальних розпоряджень, у критичний момент він може не впоратися з самостійним рішенням. Тому головна мета навчання — не лише передати навички, а й виростити здатність мислити автономно, оцінювати обстановку та діяти в межах поставленої мети.

Протягом зустрічі учасники неодноразово переходили від військових прикладів до цивільних аналогій. Майор Павло Шеремета показував, як підходи до планування, підготовки й оцінки ризиків застосовні в бізнесі, освіті та інших сферах. За його словами, військові операції мають багато спільного з цивільними проєктами: в обох випадках важливо заздалегідь визначити мету, дії команди та можливу реакцію інших сторін.

У звичайних умовах вважайте, що там, де військовий говорить слово «операція», «захоплення», «штурм», «захист», «оборона», в цивільному житті це якийсь проєкт.

Павло Шеремета, майор

Для ілюстрації він згадав університетські проєкти: перш ніж виводити нову програму на ринок, команді варто заздалегідь прорахувати різні сценарії та передбачити реакцію інших гравців.

Окрему частину розмови присвятили необхідності мати кілька варіантів дій, а не один. Павло Шеремета пояснив, що саме порівняння альтернатив дає змогу підготуватися до реакції оточення.

Обов’язково треба мати два варіанти, бо якщо немає двох варіантів, то ти не зможеш їх порівняти. Причому це мають бути два різні варіанти. За способом виконання вони обов’язково повинні бути різні.

Павло Шеремета

Також він провів паралель між ціною помилки на війні та в цивільному житті: якщо непродумане військове рішення може коштувати людських життів, то в тилу його ціною стають втрачені гроші, час або ресурси.

Набагато краще, коли, по-перше, ти прорахував ці варіанти. Звичайно, що в тилу воно не коштує життів, але воно коштує грошей. Тим більше, коли це державні гроші, і вони сильно обмежені. То краще дуже добре продумати, яке їх найбільш продуктивне використання.

Павло Шеремета

Поступово зустріч переросла в живу дискусію: студенти та викладачі запитували про управління, розподіл відповідальності, підготовку команд, розвиток ініціативності та можливість переносити військовий досвід у цивільні структури.

Активну участь у розмові брала й Наталія Шаховська — вона ставила гостям запитання, коментувала їхні відповіді та зіставляла принципи військового командування з організацією роботи в університеті та інших цивільних структурах. Зокрема, йшлося про те, як керівнику підтримувати ініціативу підлеглих і чому важливо зважати на думку тих, хто безпосередньо виконує завдання.

Не завжди підлеглий має сміливість висловити свою думку. А тут дуже важливо почути, коли ваші бійці можуть вам допомогти прийняти правильне рішення.

Леонід Голяков

Торкнулися й теми помилок — як їх аналізувати й перетворювати на корисний досвід. За словами Леоніда Голякова, після виконання завдання важливо заново оцінити ситуацію й перевірити, чи досі актуальні попередні плани.

Ректорка звернула увагу на роль корпоративної культури у формуванні такої ініціативи, зауваживши, що офіційна структура управління важлива, але не менш важливими є цінності, які поділяє колектив.

Мені приємно, що в армії використовують ці організаційні підходи правильні, тому що вони використовуються і в цивільному житті. Є завжди офіційна структура управління, вона мусить бути і в армії, і в цивільному житті, і в нас, Політехніці, є структура управління. Але ця корпоративна культура дозволяє підлеглим проявляти цю ініціативу в межах тої культури.

Наталія Шаховська

Хоча розмова здебільшого оберталася навколо військового планування, вона вийшла далеко за межі суто армійської тематики: учасники обговорювали управління, відповідальність, командну роботу, стратегічне планування, ініціативу та спільні риси військового й цивільного середовищ.

Джерело: Львівська політехніка