Консалтингова компанія Econtime Consultants представила модель, за якою можливість гнучко розпоряджатися своїм часом здатна збільшити «ефективну» зарплату працівника на цілих 56%. Про це, з посиланням на The Hill, повідомляє видання Highload.tech. Дослідники наполягають: справжню компенсацію не варто зводити лише до цифри у відомості, потрібно рахувати також, у скільки людині обходиться втрачений час.

Основна ідея авторів звучить так: зарплатна відомість фіксує заробіток, але не показує ціну, яку працівник платить за цей заробіток. Далека дорога до офісу з'їдає гроші. Негнучкий розклад крадуть час, який міг би належати родині. А обов'язкова присутність на робочому місці б'є по сну, фізичній активності, здатності зосереджуватися та витримувати щоденне навантаження без хронічного стресу. Щоб перевести ці втрати у гроші, в Econtime розробили модель під назвою «Економічна цінність особистого часу» (Economic Value of Personal Time).

$193,79 проти $48,17: логіка розрахунку

За підрахунками дослідників, одна година вільного часу висококваліфікованого фахівця у США оцінюється в $193,79, тимчасом як година оплачуваної праці коштує лише $48,17. Такий розрив пояснюється тим, що модель розглядає вільний час як обмежений ресурс з особистою й емоційною цінністю, а не просто як альтернативу робочій годині.

Вільна година після завершення робочого дня може означати вечерю з дитиною, спокійний візит до лікаря без поспіху, тренування до настання втоми або звичну паузу, що рятує людину від вигорання і роздратованості.

Підсумкова цифра з'явилася завдяки набору припущень, на яких будується модель:

  • умовний працівник — програміст віком 39 років
  • він виховує одну або двох дітей
  • очікувана тривалість життя — приблизно 79 років
  • співвідношення боргу до активів становить 29%
  • вільний час оцінюється у 1,5 раза дорожче за робочий
  • рівень позитивного сприйняття власного здоров'я — 90%

Саме ці параметри визначають фінальний результат і пояснюють, чому в моделі «ефективна» зарплата зростає на 56% там, де є можливість працювати гнучко.

Чому це не теорія, а реальність працівника

Цифра 56% може здатися надто високою, поки не уявити конкретну людину, стосовно якої проводили розрахунки: середнього віку, з дітьми, іпотекою чи іншими фінансовими зобов'язаннями, напруженим графіком, де кожна вивільнена година має ціну.

Для працівника ІТ-сфери користь гнучкого графіка не зводиться до корпоративної щедрості. Вона проявляється у менш хаотичних ранках, збережених вечорах, скороченому часі в дорозі та більшому контролі над тонкою межею між роботою і особистим життям.

Жорсткий офісний режим як прихована втрата зарплати

Автори дослідження попереджають керівників компаній: терпіння працівників має межу. Обов'язкова присутність в офісі може сприйматися як фактичне зниження зарплати — коли вона забирає час і збільшує витрати людини, але не компенсується підвищенням доходу.

Коли керівництво пояснює вимогу повернутися в офіс потребою підтримувати «корпоративну культуру», співробітники нерідко чують зовсім інший сигнал — що їхній час поза роботою не має значення.

Не кожна вимога працювати з офісу є помилкою

Дослідники визнають, що не всі запити на офлайн-присутність позбавлені сенсу. Певні типи роботи справді потребують фізичного контакту — командам може бути потрібне живе наставництво, соціальна довіра та швидка спільна взаємодія над завданнями.

Проблема виникає тоді, коли керівництво нехтує реальною ціною, яку за це платять працівники. У такому випадку політика обов'язкового повернення в офіс перетворюється, за словами авторів, на «економічно глуху» — вона не бере до уваги втрати людини поза робочим часом, хоча ці втрати можна цілком точно виміряти економічно.

Раніше інше дослідження показало, що віддалена робота стала однією з причин зростання безробіття серед випускників.

Джерело: Highload.tech