Команда кафедри транспортних технологій Національного університету «Львівська політехніка» пробилася у фінал конкурсу інноваційних ідей, який проводить АТ «Укрзалізниця» для відбору учасників міжнародної виставки транспортних технологій InnoTrans 2026. На першому етапі проєкт UZ Resilience Dispatch здобув друге місце серед студентських розробок за результатами відкритого голосування, що й відкрило командам шлях до фіналу.
Розробка стосується однієї з найважчих ділянок роботи залізничних диспетчерів — ухвалення рішень під час серйозних збоїв у русі поїздів. Коли штатний режим роботи порушено, диспетчер змушений за лічені хвилини оцінити розташування потягів, їхні пріоритети та категорії, спроможність дільниць пропускати рух, завантаженість колій, діючі обмеження та резерви сусідніх напрямків. Помилка чи зволікання в одному рішенні здатні відбитися на роботі одразу кількох станцій.
Щоб полегшити роботу фахівця в таких умовах, студенти створили концепцію UZ Resilience Dispatch — прототип модуля підтримки диспетчерських рішень. Система покликана швидко формувати перелік технологічно можливих варіантів дій, перевіряти їх і порівнювати, а також прогнозувати наслідки кожного сценарію.
В основі розробки лежить принцип: «система пропонує — диспетчер вирішує». Модуль не підмінює фахівця, не видає команди і не втручається в реальне керування рухом поїздів. Остаточний вибір завжди залишається за людиною, а цифровий інструмент лише розширює набір перевірених альтернатив у момент, коли часу та інформації бракує.
Над проєктом працювала збірна команда кафедри, що об'єднала студентів бакалаврського та магістерського рівнів: Вікторія Лаврів (група УЗ-41), Андрій Український (ЗТУП-11), Валентин Томенчук (ЗТУП-11) та Дмитро Мамчур (ЗТУП-11).
У процесі командної роботи студенти детально вивчали технологію діяльності поїзного диспетчера та типові сценарії порушень руху, розробляли концепцію моделювання і прототипу, продумували взаємодію користувача з інтерфейсом, враховували технологічні й безпекові обмеження, а також формували критерії оцінки ефективності рішення та можливості його подальшого пілотування.
Наставницею і координаторкою команди виступила Юлія Германюк, кандидатка технічних наук, доцентка кафедри транспортних технологій, гарантка освітньої програми «Організація перевезень та управління на залізничному транспорті». Вона зауважила, що InnoTrans — одна з найбільших світових виставок транспортних технологій, яка проходить у Берліні та збирає виробників рухомого складу, розробників цифрових та інфраструктурних рішень, операторів і представників галузі. За її словами, конкурс Укрзалізниці дозволив студентам працювати не з умовним навчальним кейсом, а з реальною галузевою проблемою і представити своє рішення безпосередньо фахівцям та стейкхолдерам залізничного транспорту.
Для апробації ідеї команда зібрала демонстраційний прототип, який дозволяє зіставляти результати різних диспетчерських рішень у змодельованих кризових ситуаціях. Подальші плани передбачають тестування підходу на синтетичних або знеособлених сценаріях, вироблення показників ефективності та поступовий перехід до реального пілотування — але лише після того, як рішення пройде технологічну перевірку.
Окремою вагомою частиною роботи стала комунікація з фахівцями залізничної галузі. Такий фаховий діалог дає змогу звірити університетські напрацювання з реальними технологічними процесами, краще зрозуміти практичні потреби галузі та окреслити напрями, в яких студентські проєкти можуть отримати подальший розвиток — як практичний, так і науковий.
UZ Resilience Dispatch розглядають і як потенційний освітній інструмент. Використовуючи синтетичні та архівні сценарії, можна відтворювати складні й рідкісні випадки порушення руху, порівнювати різні варіанти диспетчерських рішень та аналізувати їхні наслідки без жодного ризику для реальної залізничної інфраструктури. Це відкриває можливості як для підготовки майбутніх фахівців, так і для створення нових навчальних кейсів.
Проєкт UZ Resilience Dispatch об'єднав освітній процес, програмну розробку, прикладні дослідження та практичні запити залізничної галузі. Він продемонстрував, що студенти різних рівнів підготовки здатні спільно розв'язувати комплексну транспортну задачу — від аналізу реального технологічного процесу й формулювання проблеми до створення цифрового прототипу та його презентації галузевим експертам.
Для кафедри транспортних технологій подібні проєкти — це спосіб розвивати співпрацю зі стейкхолдерами, напрацьовувати нові наукові й прикладні ідеї та залучати студентів до задач, безпосередньо пов'язаних зі стійкістю й розвитком сучасного залізничного транспорту.
Джерело: Львівська політехніка
