Борис Черні, головний розробник Claude Code, взяв участь у Startup School 2026 від Y Combinator, де в діалозі з Діаною Ху поділився деталями роботи над щойно представленою моделлю Opus 5 та власним підходом до створення продуктів на основі штучного інтелекту.

За словами Черні, у бенчмарку ARC-AGI Opus 5 продемонструвала різкий стрибок результатів — від низьких однозначних чи двозначних показників у попередніх моделей одразу до 30%. Проте найбільше враження на нього справила інша риса моделі: здатність працювати самостійно протягом надзвичайно тривалого часу — цілими днями, тижнями, а часом і місяцями, без зупинок і без потреби в додатковому скафолдингу. Разом із режимом «auto mode» модель сама розбирається із завданням і продовжує роботу до його завершення.

Модель, яку майже неможливо обманути через prompt injection

Черні стверджує, що Opus 5 практично не вдається зламати атаками типу prompt injection. Такий захист тримається на трьох рівнях: перший — це глибоко узгоджена модель, результат трирічних досліджень з alignment. Другий — окремий класифікатор prompt injection, створений на базі методів механістичної інтерпретованості: система фіксує активність тих нейронів моделі, які «загоряються» саме під час спроб injection, навіть коли сама модель нічого про це не повідомляє. Третій рівень — класифікатор auto mode. За словами Черні, у сукупності ці три механізми роблять успішну демонстрацію prompt injection майже нездійсненною.

Проте це твердження зустріло скептицизм серед спеціалістів з безпеки: вони наголошують, що абсолютно невразливих до таких атак систем не існує. Розробникам радять не обмежуватися вбудованим захистом, а додавати власні заходи безпеки — особливо коли йдеться про чутливі чи критично важливі застосунки.

Чому Claude Code позбувся 80% системного промпту

Окрема тема розмови — рішення прибрати понад 80% системного промпту Claude Code одразу після релізу Opus 5. Черні пояснив, що і сам продукт, і його «обв'язка» (harness) перебувають у постійній трансформації: з появою кожної нової моделі команда скорочує частину системного промпту, оновлює інструкції та переглядає набір інструментів. Він назвав такий підхід філософією «press delete» — регулярне позбавлення від застарілих настанов замість їх накопичення.

Product overhang і принцип «unhobbling»

Черні ввів у обіг термін «product overhang» — розрив між реальними можливостями моделі та тим, що дозволяє їй розкритися сам продукт. Протилежне явище він назвав «hobbling»: коли продукт, навпаки, стримує потенціал моделі. Саме принцип «unhobbling» став основою для створення Claude Code: коли з'явилася Sonnet 3.5 — перша по-справжньому потужна модель для написання коду — доступні на той час інструменти вміли хіба автодоповнювати один рядок або підтримувати чат у режимі читання. Модель уже могла писати повноцінні файли та функції, але продукти просто не встигали за її можливостями. Саме тому Claude Code надали прямий доступ до термінала.

Сім практичних порад щодо роботи з промптами в Claude Code

  1. Формулюйте задачі трохи складніші, ніж здається реалістичним — так легше виявити справжню межу можливостей моделі, не обмежуючи її заниженими очікуваннями.
  2. Описуйте задачу, обмеження та критерії завершення на високому рівні, не розписуючи покроковий алгоритм — залиште моделі простір для власних рішень.
  3. Уникайте зайвої деталізації в інструкціях. Надмірна конкретика — це і є «hobbling», який заважає моделі показати свій справжній потенціал.
  4. Регулярно перевіряйте та чистіть системний промпт: після зміни моделі частина старих настанов втрачає сенс і лише створює плутанину.
  5. Довіряйте тривалим автономним режимам роботи — auto mode дозволяє моделі виконувати задачі без постійного контролю з боку людини.
  6. Перевіряйте модель на слабких сторонах. У команди Черні, зокрема, є експеримент із портування Electron-застосунку на Swift — свідома перевірка складної для моделі точної UI-верифікації.

Claude Code підтримує власний код

Черні розповів, що в Anthropic Claude Code вже застосовують для супроводу власної кодової бази: щодня сотні рутинних автоматизованих задач виконують ШІ-агенти без прямого втручання людей. За його словами, це показує напрям розвитку інженерії ШІ — створення надійних систем, здатних довго працювати з мінімальним контролем зі сторони людини.

Джерело: Highload.tech