В одній компанії співробітника супроводжують AI-агенти буквально від моменту найму й до участі в управлінських рішеннях. В іншій — гостям демонстративно вимикають Wi-Fi, а пароль доведеться шукати, піднявшись на гору й розгледівши його на камені.
Обидва підходи — це по суті відповіді на одне й те саме запитання: що стається з людиною та її роллю, коли штучний інтелект перетворюється на буденну частину роботи й життя.
Саме цю тему в форматі «батлу» обговорили на конференції «Код економіки» Юрій Гладкий — співзасновник гірського селища Kryla Karpaty by Edem і засновник агенції Grape, та Світлана Оніщенко — Chief Human Resources Officer у SharksCode. Дискусію модерувала Тетяна Шерман, керівниця з розвитку бізнесу та партнерств Academy DTEK.
Формат не передбачав визначення переможця — натомість глядачі побачили зіткнення двох філософій: один підхід закликає якнайповніше використовувати можливості AI, інший — вчитися свідомо вимикати технології.
Раунд 1. AI забере роботу чи просто змінить її?
Дискусія про те, які професії зникнуть через штучний інтелект, дедалі частіше трансформується в інше питання: чи не витіснить спеціаліста, який опанував AI, той, хто цього не зробив?
AI не забере твою роботу. Її може забрати людина, яка навчилася працювати з AI краще за тебе.
Тетяна Шерман
За словами Світлани Оніщенко, у середовищі, де вона працює, паніки навколо AI практично немає — технології там уже застосовують на практиці й бачать реальний результат.
Цього року в SharksCode пішли далі й почали вимірювати використання AI: команди мають звітувати, у яких саме функціях і процесах застосовують технологію, скільки часу чи ресурсів це економить та яку користь приносить бізнесу.

Юрій Гладкий дивиться на ситуацію під іншим кутом.
У нас є пастух, який проганяє стадо овечок із собаками через усе селище. І виникає питання: чи замінить ШІ найближчим часом пасіння овечок чи збирання ягід? Я поки цього не відчуваю, бо бачу інший тренд. “Human touch” стає новим преміумом і новим люксом. Все масове стає доступним завдяки ШІ, а преміальне завжди зберігає людську цінність.
Юрій Гладкий
Виходить, що штучний інтелект не просто перебирає на себе частину функцій — він паралельно підвищує цінність того, що залишається винятково людським.
Раунд 2. Час, який звільнив AI. На що його витратити?
Автоматизувати окрему навичку сьогодні відносно просто. Куди складніше — зібрати десятки таких автоматизованих елементів у єдиний робочий процес. Саме тут, за словами Світлани Оніщенко, людина залишається незамінною.
Людина стає оркестрантом. Автоматизувати окрему навичку легко. Але щоб скласти всі ці навички докупи, потрібна людина. ШІ завжди буде керувати якісна людина.
Світлана Оніщенко
У SharksCode AI-агенти вже охоплюють різні етапи життєвого циклу співробітника — від пошуку й оцінки кандидатів до аналітики, яка допомагає менеджерам ухвалювати рішення. Час, що звільняється від операційних задач, на думку Світлани, варто спрямовувати на те, що автоматизувати значно важче: бізнес-мислення, креативність, фасилітацію та створення нового.
Юрій Гладкий розглядає звільнений час з іншої перспективи: технології можуть позбавити людину рутини, але далі їй доведеться самостійно вирішувати — заповнити цей час новими завданнями чи присвятити собі.
У нас немає часу робити неграндіозні речі. Ми живемо в час, коли українці мають створювати грандіозні проєкти. Коли я говорю про час, я думав про нього з позиції дефіциту та балансу між “створювати” і “відновлюватися”. Задача людей, які надають сервіси та технології, разом із HRD та власниками бізнесу — давати готові сценарії відновлення, щоб людина після роботи постійно зростала.
Юрій Гладкий
Раунд 3. Чи здатен AI бути емпатичнішим за людину?
Першого AI-агента в SharksCode назвали Акулина. Вона вітає нових працівників, володіє всією інформацією про компанію та відповідає на запитання, які повторюються знову і знову — від порядку оформлення відпустки до наявності пиріжків в офісі. Акулина не втомлюється, не дратується і завжди готова до діалогу.

У нас уже працюють 10 AI-агентів: від онбордингу співробітників до аналітики для менеджерів.
Світлана Оніщенко
Тут проявляється несподіваний парадокс: технологію, яку традиційно протиставляють людській емпатії, людина іноді сприймає як комфортнішого співрозмовника. За спостереженнями Світлани, спілкуватися з віртуальним аватаром чи AI-агентом часто простіше, ніж з іншою людиною — зникають бар'єри та страх бути неправильно зрозумілим.
Юрій же бачить протилежну динаміку: чим легшим і комфортнішим стає цифрове спілкування, тим вищий ризик втратити навичку живого контакту.
У нас дійсно відмирає навичка живого спілкування. Тому консьєрж-сервіси та нові сценарії гостинності зараз заново вчать людей знайомству та комунікації.
Юрій Гладкий
Раунд 4. Більше AI чи AI-детокс?
У SharksCode штучний інтелект поступово стає невід'ємною частиною щоденної робочої інфраструктури.
Світлана зізнається, що для неї особисто межа між використанням AI у роботі та в особистому житті вже майже зникла — технологія просто допомагає позбутися рутинних справ.
Юрій Гладкий описує протилежну тенденцію — усвідомлену відмову від постійного контакту з технологіями.
У лісових сютах Kryla Karpaty Wi-Fi за замовчуванням вимкнений, і просто попросити пароль на рецепції не вдасться.
Щоб отримати пароль від Wi-Fi, потрібно піднятися на гору. Там він висічений на камені.
Юрій Гладкий
Ідея проста: за час підйому людина має встигнути запитати себе, чи справді їй зараз потрібен інтернет.
За спостереженнями Юрія, попит на AI-детокс і цифрове відключення зростає: люди хочуть повернення до базових речей — живого спілкування, природи, часу з друзями та простої можливості побути офлайн.
Так народжується ще один парадокс епохи AI: чим природнішою й непомітнішою стає присутність технологій, тим гострішою може бути потреба іноді свідомо їх вимикати.
Раунд 5. Що ж тоді залишиться людині?
Попри розбіжності у поглядах на AI, в одному Юрій та Світлана сходяться: людина не зникає із системи, змінюється лише її роль. AI здатен аналізувати дані, автоматизувати окремі операції, відповідати на типові запитання, шукати інформацію та допомагати в створенні нових рішень.
Бізнес, який не вчиться працювати з AI, ризикує витрачати гроші там, де конкурент уже автоматизує процес.
Тетяна Шерман

А людині дедалі частіше залишаються завдання іншого порядку: поставити правильне питання, зібрати окремі інструменти в цілісну систему, винайти те, чого ще не існує, ухвалити рішення, побудувати довіру та зрозуміти іншу людину.
Юрій Гладкий визнає, що AI уже перетворився на «природний шар» його щоденних 24 годин. Проте для нього принципово важливо зберігати здатність свідомо відключатися від технологій, щоб вони лишалися інструментом, а не підмінювали людські цінності.
Світлана Оніщенко бачить майбутню роль людини саме в образі оркестранта: AI дедалі більше партій зможе виконувати самостійно, але зібрати їх в одну цілісну музику все одно має хтось інший.
AI може забрати рутину. Але людина залишається тією, хто визначає, навіщо і куди рухатися далі.
Джерело: IT Ukraine Association



