У Вільнюсі з 14 по 18 вересня 2026 року пройшла 18-та Міжнародна конференція з лазерної абляції COLA 2026, і серед учасників був професор кафедри інформаційно-комунікаційних технологій Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії Національного університету «Львівська політехніка» Мар'ян Кирик. Він поділився результатами роботи, яка стосується застосування штучного інтелекту для формування променя у терагерцових системах зв'язку майбутнього.

Форум COLA існує від 1991 року і вважається одним із головних світових майданчиків для фахівців із лазерних технологій. Щороку він збирає науковців, представників бізнесу та студентів із багатьох країн, даючи простір для дискусій навколо як теоретичних питань, так і практичних розробок.

Як штучний інтелект допомагає керувати терагерцовим променем

Виступ професора Кирика мав назву «AI-Driven Beamforming for RIS-Assisted Terahertz UM-MIMO Systems» — тобто йшлося про формування променя на базі штучного інтелекту для терагерцових ультрамасивних MIMO-систем із реконфігурованими інтелектуальними поверхнями. Тема стосується однієї з найгостріших проблем мереж шостого поколінняо.

Саме терагерцовий діапазон вважають технологічною основою 6G, бо він відкриває шлях до надзвичайно високих швидкостей передачі даних. Проте робота в цьому діапазоні наштовхується на дві серйозні перешкоди. Одна з них — так званий beam squint, коли на широких смугах частот напрямок променя починає «зсуватися» залежно від частоти сигналу. Друга проблема — надмірна вразливість сигналу до будь-яких перешкод на шляху. При цьому класичні математичні методи, які враховують ці явища, вимагають настільки великих обчислювальних потужностей, що застосовувати їх для обробки сигналу в реальному часі практично неможливо.

Як рішення в доповіді запропоновано графові нейронні мережі (GNN). Їхня перестановочна інваріантність і здатність масштабуватися дозволяють обробляти сигнали навіть у системах із тисячами антен. Ще одна суттєва переваги підходу — модель не потрібно перенавчати щоразу, коли змінюється кількість користувачів мережі.

Цифрові двійники для точнішого картування каналу

Друга частина роботи стосується побудови цифрових двійників середовища, у якому поширюється радіосигнал. Автор пропонує використати для цього нейронні поля випромінювання (NeRF) та метод гаусового сплатування (Gaussian Splatting). У парі з реконфігурованими інтелектуальними поверхнями (RIS), здатними керовано змінювати відбиття радіохвиль, такі цифрові двійники дають точну карту каналу зв'язку. Завдяки цьому система може адаптивно обходити перешкоди й тримати стабільне з'єднання навіть у непростих умовах.

Європейська підтримка і значення роботи

Дослідження profінансовано програмою Європейського Союзу Horizon Europe в межах двох проєктів. Перший, TeraHertz (грантова угода № 101086493), займається створенням нових матеріалів і пристроїв для керування терагерцовим випромінюванням. Другий, LASER-PRO (грантова угода № 101186838), працює над розбудовою національної інноваційної екосистеми у сфері лазерних технологій, спираючись на європейський досвід. Литва, яка приймала конференцію цього року, входить до консорціуму LASER-PRO, тож поїздка на COLA 2026 стала також приводом зміцнити зв'язки з європейськими партнерами.

Виступ на такому впливовому міжнародному форумі — помітний крок у бік інтеграції української науки в європейський дослідницький простір. Він також підтверджує, що напрацювання науковців Львівської політехніки у сфері перспективних бездротових технологій 6G отримують визнання на міжнародному рівні.

Джерело: Львівська політехніка