У вересні 2026 року львівська IT Arena відбулася вже тринадцятий рік поспіль, і щорічна можливість зібратися на масштабну конференцію з іноземними гостями стала для технологічної спільноти своєрідною опорою стабільності.

Наприкінці серпня організатори оголосили про зміну формату заходу за рекомендаціями СБУ. Замість одного великого простору програму розподілили між кількома майданчиками з укриттями, а точні адреси повідомляли учасникам лише в день проведення. Крім того, прибрали Dual-Use Expo і обмежили кількість гостей до 3000 — organizатори пояснили це безпековими ризиками та потребою гарантувати місця в укриттях усім присутнім.

Попри тривожні очікування, подія відбулася без суттєвого зменшення масштабу: 100 спікерів, понад сотня стартапів та учасники з більш як 40 країн, а програма охопила напрями Business, Product, Dev, Innovation і Pitching Stage. Третій, завершальний день, за традицією віддали мітапам у різних куточках Львова.

Журналістка AIN Анастасія Ампілогова відвідала конференцію з 25 до 27 вересня та зібрала головні враження і спостереження за три дні програми.

День перший. Українські технології, гроші та кібервійна

Перший день розпочався з довгих черг на вхід, які, втім, рухалися досить швидко і встигали стати майданчиком для нетворкінгу ще до офіційного старту.

Програма відкрилася розмовою про бренд України, після чого фокус змістився на технології, створені в країні, інвестиційний капітал та кібербезпеку.

Серед гостей був Майкл Роджерс, колишній директор Агентства національної безпеки США та ексочільник US Cyber Command. Окрему панель присвятили технологіям, які виникли або суттєво прискорили розвиток саме в умовах повномасштабної війни в Україні.

Теми роботи під час війни та збереження довіри іноземних клієнтів лишаються актуальними, проте дедалі більше дискусій зміщуються в бік того, що з українських розробок можна масштабувати, вивести на експорт і перетворити на глобальний бізнес.

Якщо в перший день ця тенденція проявлялася лише в окремих панелях, то наступного дня вона стала наскрізною.

З подій першого дня варто відзначити панель Future Force: Born in Ukraine, яку модерувала колишня заступниця міністра оборони з цифровізації Катерина Черногоренко. Українські розробники оборонних технологій ділилися досвідом рішень, уже перевірених на фронті, і тим, як вони впливають на хід бойових дій. Окрему увагу приділили наземним роботизованим комплексам, які ще нещодавно виглядали футуристичною ідеєю, а сьогодні активно інтегруються в Сили оборони.

Frontline Robotics представила універсальний НРК «Фродо» із запасом ходу до 150 км

День другий. ШІ, ШІ, ШІ

До другого дня стало зрозуміло, наскільки щільно штучний інтелект пронизав усю програму — настільки, що виокремлювати його в окремий трек уже немає сенсу.

ШІ фігурував у розмовах про освіту, державні цифрові сервіси, розробку, дизайн, кібербезпеку та майбутнє праці. Із 189 заявок на Startup Competition майже дві третини команд також будували продукти на основі штучного інтелекту.

Характер обговорень теми змінюється рік у рік. Якщо раніше дивувалися тому, наскільки добре ШІ справляється з рутинними завданнями, то тепер фокус змістився на Responsible AI, перевірку коду, написаного агентами, вартість експлуатації ШІ-систем, автономні кіберзагрози та відповідальність за застосування цих технологій.

На Product Stage пройшла окрема дискусія The Death of Average Creativity, присвячена темі креативності. Участь у ній взяли CEO ABrush Іванна Погребняк, співзасновник Reface Олесь Петрів, нейробіолог і дослідник креативності Мортен Фріс-Оліваріус та арткураторка Ксенія Малих.

Про наступний етап цифровізації держави розповіла міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук.

За її словами, якщо з 2019 року головним принципом Мінцифри був digital first, то з 2027 року ним стане AI first. Ціль на 2030 рік — увійти до трійки світових лідерів із впровадження та розвитку штучного інтелекту. Ферчук повідомила, що лише за 2025 рік Україна піднялася на 13 позицій і зараз посідає 40-те місце в рейтингу готовності урядів до застосування ШІ.

Основа для цього прогресу вже частково закладена: близько 60% державних послуг в Україні оцифровано. ШІ-консультантом у «Дії» за рік скористалися 10 мільйонів людей, і він надає інформацію щодо понад 200 послуг. За словами Ферчук, понад 90% звернень до підтримки «Дії» вже обробляє штучний інтелект.

ШІ в «Дії» поступово переходить від відповідей на запитання до виконання практичних завдань. Ще до IT Arena через консультанта можна було отримати довідку про місце проживання та доходи, а також сплатити штраф за порушення ПДР. На конференції Ферчук анонсувала четверту послугу такого типу — перевірку кредитної історії: замість реєстрації в кредитному бюро й окремого замовлення звіту, користувач просто звертається до консультанта, а система сама збирає потрібні дані.

ШІ також продовжують впроваджувати в освітні інструменти. Ферчук навела дані дослідження, за яким 54% українських 15-річних учнів користуються ШІ-чатботами щотижня — це вищий показник, ніж у європейських країнах, хоча конкретну цифру для Європи вона не озвучила. Платформою для подальшого впровадження ШІ має стати «Мрія»: нею вже користуються майже 4,7 тисячі шкіл, або понад 30% усіх українських шкіл, а загальна аудиторія екосистеми — учні, батьки та вчителі — сягнула 1 мільйона.

Є й менш помітні для пересічного користувача застосування. Три міністерства вже щодня використовують ШІ-інструмент для зіставлення українського законодавства з правом ЄС: система аналізує сотні сторінок документів і за кілька хвилин формує пропозиції змін для гармонізації норм, після чого результат перевіряє фахівець.

У найближчі квартали Мінцифри планує запустити голосового ШІ-помічника в мобільному застосунку «Дія», а також Diia Office — захищений ШІ-простір для держслужбовців. Паралельно держава розвиває власну мовну модель «Сяйво» та AI Factory. За словами Ферчук, державні ШІ-системи мають працювати на суверенній інфраструктурі, щоб чутливі дані залишалися в межах України.

Окремо Ферчук торкнулася питання місця України в європейському регулюванні ШІ. За її словами, Україна не прагне просто повністю скопіювати вимоги європейського AI Act. Натомість у Мінцифри хочуть позиціонувати країну як своєрідну «пісочницю для Європи» — простір для швидкого тестування нових підходів до штучного інтелекту, досвід якого потім зможуть переймати європейські країни.

Єдина тема, яка за всюдисущністю може конкурувати з ШІ, — це Defense Tech. Drone Evolution, Sending the Machine Instead, Defense VC Thesis 2027 — лише частина панелей конференції. Говорили про дрони, автономні наземні системи, робототехніку, інвестиції в оборонні компанії та стартапи, що переходять із цивільного ринку в оборонний сектор.

Один із ключових анонсів другого дня зробив ексміністр оборони Михайло Федоров, представивши «Армію роботів» — наступний етап розвитку наземних роботизованих комплексів у Силах оборони.

Основна мета проєкту, за словами Федорова, — зменшити кількість завдань, під час виконання яких українським військовим доводиться безпосередньо перебувати в небезпечній зоні.

Окремо Федоров розповів про гуманоїдних роботів. За його словами, команда вже визначила перші KPI проєкту: протягом перших шести місяців досягти першого випадку знищення російського військового роботом (не наземним роботизованим комплексом), а протягом першого року — провести перший штурм повністю силами роботизованих систем, без участі піхоти.

Наразі команда шукає DefTech-компанії та інженерів, які працюють із роботизованими технологіями, а також CTO чи Tech Lead для проєкту «Армія роботів».

Перезаряджатимуть кулемети та запускатимуть дрони. Федоров розповів про розробку роботів-гуманоїдів для війська

Стартапи: 189 заявок і майже дві третини з ШІ

Традиційною частиною конференції залишився Startup Competition.

Цього року організатори отримали 189 заявок, із яких відібрали 40 півфіналістів. Майже дві третини команд-учасниць застосовували штучний інтелект у своїх продуктах.

Водночас список напрямів виявився значно ширшим, ніж можна подумати з цієї статистики: серед учасників були команди з Defense Tech, енергетики, робототехніки, медицини, освіти та інших сфер.

Переможцями IT Arena Startup Competition 2026 стали:

  • Sirocco Energy — стартап, що розробляє вітрові турбіни з лінійним рухом лопатей для генерації енергії в приміських районах, отримав $30 000.
  • Zmiyar посів друге місце та отримав $20 000 за розробку мережевих систем інтелектуальних мін із дистанційною активацією, моніторингом стану в реальному часі та GPS-картографуванням.
  • Versi Bionics зайняв третє місце з призом $10 000, розробляючи доступні біонічні протези верхніх кінцівок для відновлення функціональності руки та самостійності користувачів.

Окрему винагороду в $5000 отримала команда Rainbow — застосунку, який допомагає дітям розвивати самостійність через структуровані завдання та систему винагород.

День третій. З великих сцен у місто

Третій день обходиться без головних сцен: IT Arena розосереджується по місту, і учасникам доводиться обирати, на які мітапи йти у різних локаціях Львова, адже охопити все фізично неможливо.

Насиченість програми при цьому не зменшується — є окремі зустрічі про штучний інтелект, робототехніку, продукти, інвестиції, Defense Tech і вихід українських компаній на глобальний ринок. Змінюється лише формат: замість виступів перед великою залою — значно камерніші розмови на вузьку тему.

Один із мітапів мав назву AI Agents in the Physical World. Якщо в попередні два дні штучний інтелект здебільшого обговорювали в контексті коду, дизайну, державних сервісів чи командної роботи, то тут тема буквально вийшла у фізичний світ: робототехніка, симуляції, агенти, які не просто відповідають у чаті, а взаємодіють із реальним середовищем.

Це цікаво перегукується з тим, що відбувалося днем раніше: Федоров розповідав про «Армію роботів», у програмі були панелі Sending the Machine Instead і Drone Evolution, а наступного дня пройшов окремий мітап про ШІ-агентів у фізичному просторі. Тема роботів на цій IT Arena з'являлася в дуже різних контекстах — від військового застосування до суто цивільних технологій.

Українські військові вперше провели логістичну місію на амфібійному НРК

Подібна ситуація склалася і зі штучним інтелектом: за три дні автор матеріалу просто втратила лік, скільки разів ця тема звучала в програмі. Проте конференція не перетворилася на суцільне обговорення ШІ — паралельно постійно велися розмови про інвестиції, продажі, продуктові рішення, вихід на американський і європейський ринки, наймання та масштабування компаній.

Ще один важливий висновок полягає в тому, наскільки високим лишається попит спільноти на якісний живий нетворкінг. Тисячі гостей з усієї України та з-за кордону продовжують приїжджати на IT Arena, попри те, що безпекова ситуація в країні, на жаль, не покращується. У неформальних чатах учасники обговорювали запізнення потягів і домовлялися про спільні поїздки автівками зі Львова. Але, зважаючи на масштаб тринадцятої IT Arena та кількість гостей, очевидно, що живе спілкування з представниками галузі залишається однією з найбільших цінностей для спільноти.

Ефективні комунікації: як спілкуватися з журналістами на конференціях, щоб ваш бізнес помітили — колонка

Джерело: AIN.UA