У Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся Pro-Business Renaissance Summit 2026 — форум про майбутнє українського бізнесу, професійні кваліфікації, цифрові технології та шляхи реінтеграції ветеранів. Зустріч зібрала представників компаній, професійних асоціацій, освітніх закладів, державних органів і міжнародних організацій.

Гасло цьогорічного саміту звучало як «Відновлення через інтелект — відбудова через стандарти». Актова зала університету на день перетворилася на платформу для розмов про професійну спроможність бізнесу, визнання українських фахівців на міжнародному рівні, впровадження штучного інтелекту, дефіцит кадрів та повернення ветеранів у професійне життя.

Проректор Львівської політехніки Микола Логойда, звертаючись до учасників, наголосив, що дискусії мають торкатися не лише професійних стандартів, а й конкурентоспроможності українського бізнесу та країни в цілому, а також відкривати простір для нових партнерств і спільних проєктів. Професорка кафедри маркетингу і логістики Олена Бочко звернула увагу на потребу впроваджувати міжнародні професійні стандарти водночас в університетській освіті та в бізнес-середовищі, пояснивши це тим, що будь-який бізнес виростає з освіти.

Від професійних стандартів до міжнародного визнання

Відкрили саміт розмови про сучасні професійні стандарти як спосіб підвищити якість роботи фахівців, зробити компанії стійкішими та посилити довіру до українського бізнесу. Мовилося про співпрацю держави, освітніх закладів і бізнесу, про роль Національного агентства кваліфікацій, а також про потребу узгодити підготовку кадрів із реальними запитами ринку праці. Окрему увагу приділили тому, як визнають українських фахівців за кордоном і як національні стандарти можна інтегрувати з міжнародними системами сертифікації.

На панелі про взаємодію освіти й бізнесу обговорили поєднання базової освіти з прикладними навичками, роль стандартів у формуванні професіоналів та необхідність постійно оновлювати компетентності. Окремо порушили тему співпраці українських професійних об’єднань із міжнародними структурами та системами сертифікації.

Штучний інтелект, комплаєнс і дефіцит кадрів

Далі учасники перейшли до технологій та їх впливу на реальний сектор економіки. Йшлося про застосування штучного інтелекту в бізнесі та про супутні питання — комплаєнс, захист даних, корпоративну й інформаційну безпеку.

Обговорили, як цифрові рішення трансформують роботу фінансистів і управлінців, які загрози несе поширення ШІ та чому нові технології вимагають нових професійних навичок.

Окремою темою став дефіцит кадрів. Організатори підняли питання оцінювання реальної кваліфікації працівників, роботи кваліфікаційних центрів і можливостей офіційного підтвердження професійних навичок.

Учасники також говорили про зміну ролі фахівця — зокрема бухгалтера, який поступово переходить від виконання рутинних операцій до участі в ухваленні управлінських рішень. Ще одна тема стосувалася нових компетентностей, потрібних бізнесу через екологічні, соціальні та ESG-вимоги.

Професійна спроможність і повернення ветеранів

Окрема панель була присвячена ветеранському стандарту як механізму професійної реінтеграції. Йшлося про можливість створити доступну систему, за якою ветерани могли б здобувати нові кваліфікації — зокрема у фінансах, бухгалтерському обліку, аудиті та управлінні. Учасники також обговорили корпоративну культуру підтримки ветеранів, верифікацію освітніх бізнес-програм та фінансові інструменти для розвитку ветеранського підприємництва.

До панелі приєдналися представники Львівської міської ради, профільних об’єднань та Ощадбанку. Розмова стосувалася того, як поєднати державні вимоги, професійні стандарти, якісне навчання та реальні можливості для працевлаштування чи запуску власного бізнесу.

Учасники також обговорили ідею спрямовувати партнерську підтримку саме на професійне навчання ветеранів. Так організатори намагалися поєднати бізнес-подію з практичною допомогою тим, хто повертається до цивільного життя.

Завершенням саміту стало підписання Національної доктрини професійної спроможності. До підписання долучилися представники університету, міської влади, профільних державних установ, міжнародної спільноти, професійних і громадських об’єднань, бізнесу та освітнього середовища. За задумом організаторів, документ повинен стати основою для подальшої роботи над професійними стандартами, розвитком бізнес-освіти та підвищенням кваліфікації українських фахівців.

За один день учасники саміту пройшлися кількома взаємопов’язаними темами розвитку бізнесу — від професійної освіти й підтвердження кваліфікацій до цифровізації, кадрової політики та професійної інтеграції ветеранів. Pro-Business Renaissance Summit у Львівській політехніці став ще одним майданчиком, де освіта, бізнес, професійні спільноти та державні інституції обговорили викликів, з якими стикається українська економіка під час війни та в перспективі майбутнього відновлення.

Джерело: Львівська політехніка