25 вересня 2026 року Національний університет «Львівська політехніка» приймав французько-канадського аналітика Мікаа Блюжона-Мереда (Mikaa Blugeon-Mered) — дослідника чистого водню з Університету Квебеку в Труа-Рів'єр (UQTR). Він прочитав відкриту лекцію «Глобальні тренди водневої енергетики та перспективи для України», яка зібрала чималу аудиторію серед академічної спільноти вишу.

На зустріч прийшли студенти кількох освітніх програм Інституту енергетики та систем керування — майбутні бакалаври за напрямами «Атомна енергетика», «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка», «Системи енергетики сталого розвитку», а також молоді науковці й аспіранти. До обговорення долучилися не тільки викладачі ІЕСК, а й дослідники інших інститутів університету, зокрема ІХХТ та ІГСН, разом із гарантами освітніх програм.

У центрі виступу опинилися три теми: воднева карта України, енергетична безпека та стратегічні переваги держави. Блюжон-Меред розповів, як геополітичні процеси впливають на глобальний енергетичний перехід, і детально проаналізував перспективи міжнародних ринків водню та декарбонізації економіки.

Україна не запізнюється — сама система ще не є завершеною

Мікаа Блюжон-Меред

Лектор наголосив, що більшість держав проводить енергетичні реформи поступово, тоді як Україна змушена одночасно вирішувати чотири масштабні завдання: відбудовувати інфраструктуру, зміцнювати енергетичну безпеку, інтегруватися з ЄС і відновлювати промисловість.

Значну частину доповіді присвятили фінансуванню та економічним стимулам для розвитку чистого водню. Йшлося про модель, за якою частину доходів від викопного палива спрямовують на підтримку водневих технологій. Розглянули й механізми стимулювання попиту — операційні субсидії та податкові кредити, які мають зберігати доступну ціну для кінцевого споживача. За словами спікера, розбудова водневої енергетики потребує не лише технологічних рішень, а й нових фінансових моделей та міжнародної співпраці.

Окремо лектор проаналізував, який потенціал має Україна у формуванні світового водневого ринку. На його думку, головна конкурентна перевага держави — можливість швидко освоїти весь ланцюг доданої вартості водню: від створення регуляторної бази й системи сертифікації до розбудови інфраструктури, стимулювання попиту та власне виробництва.

Значну увагу приділили й підготовці кадрів. Блюжон-Меред детально розкрив концепцію «конкурентного навчання» (Competitive Learning), яка передбачає здобуття практичних навичок одночасно з розбудовою водневої інфраструктури та ринку.

такий підхід дає змогу скорочувати час, необхідний для формування технологічних й організаційних спроможностей, сприяючи швидшій інтеграції України до міжнародного водневого ланцюга створення вартості

Мікаа Блюжон-Меред

Для України цей підхід особливо важливий, оскільки країні доводиться паралельно розвивати виробництво чистого водню, інфраструктуру, нормативну базу, сертифікацію та механізми формування попиту.

Після лекції відбувся інтерактивний семінар, де викладачі, науковці та гаранти освітніх програм ІЕСК обговорили з гостем впровадження атомно-водневої тематики в навчальні курси, застосування штучного інтелекту для аналізу енергетичної безпеки та роль молодих фахівців у реалізації «зеленого курсу» ЄС.

Візит Блюжона-Мереда став не лише важливою подією для університету, а й ще одним підтвердженням ролі Львівської політехніки у формуванні сучасної енергетичної політики України. Поєднання академічної бази, участі в міжнародних проєктах і фокусу на нових технологіях дозволяє виховувати фахівців, які згодом реалізовуватимуть стратегії декарбонізації, розбудовуватимуть атомно-водневі комплекси та зміцнюватимуть енергетичну незалежність держави.

Лекцію організували в межах міжнародного проєкту H2-diplo — Decarbonization Diplomacy, який реалізується за підтримки компанії GIZ.

Джерело: Львівська політехніка