У Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася презентація оновленої монографії науковця кафедри дизайну та основ архітектури Олександра Жука під назвою «Головна будівля Львівської політехніки». Подія пройшла 11 вересня 2026 року в Актовій залі в межах наукової платформи «Головний корпус Львівської політехніки: збереження і розвиток».

Ґрунтуючись на наукових та літературних джерелах, автор розповідає про будівництво головного корпусу університету й ключові етапи становлення закладу. Численні архівні та сучасні ілюстрації підтверджують мистецьку й архітектурну унікальність споруди, яка у 2024 році отримала статус пам’ятки національного значення.

У книги цікава історія публікацій. Уперше вона вийшла 2004 року до 160-річчя університету й швидко закінчилася — зокрема через те, що примірники дарували іноземним делегаціям. Друге видання з’явилося 2008 року й теж розійшлося настільки швидко, що стало рідкістю серед архітекторів, істориків мистецтва, краєзнавців і гідів.

Науковці цінують працю за достовірність фактажу: в академічних колах її вважають одним з основних джерел для вивчення львівського історизму та неоренесансу у творчості архітектора Юліана Захарієвича.

Не менш високо оцінюють і візуальну частину видання. У ньому зібрані рідкісні архівні креслення та фото, а також якісні сучасні зображення інтер’єрів, ліпного декору, Актової залі й полотен Яна Матейка.

Через постійний попит і хорошу репутацію серед фахівців Видавництво Львівської політехніки підготувало третє видання книги — вже двомовне, орієнтоване також на іноземну аудиторію.

Захід відкрив директор Інституту архітектури та дизайну професор Юрій Диба, який поздоровив автора та запросив присутніх до фахової дискусії про майбутнє головної будівлі університету.

Проректор Львівської політехніки професор Ігор Гельжинський у вітальному слові підкреслив, що головний корпус — набагато більше, ніж навчальне приміщення. За його словами, будівля, спроєктована Юліаном Захарієвичем і зведена у 1874–1877 роках, з самого початку символізувала авторитет освіти, інженерії та мистецтва. Скульптурний декор, інтер’єри та мистецьке оформлення Актової зали, на його думку, творять цілісний образ, де наука і мистецтво не суперечать одне одному, а взаємно доповнюються.

Недаремно над головним входом викарбовано «Litteris et Artibus» — «Науками й мистецтвом»

професор Ігор Гельжинський

Проректор зазначив, що наближення 150-річчя зведення та урочистого відкриття корпусу, яке відбудеться у листопаді 2027 року, змушує не лише озиратися в минуле, а й серйозно думати про майбутнє. За його словами, перед університетом стоїть непросте завдання — зберегти автентичність пам’ятки й одночасно забезпечити її сучасну експлуатацію, поєднавши реставрацію з інженерними вимогами, доступністю та безпекою.

Ми маємо пам’ятати: збереження архітектурної спадщини — це не консервація минулого. Це передавання культурної пам’яті далі. Сьогодні, коли Україна особливо гостро усвідомлює ціну власної культурної спадщини, ця відповідальність набуває ще більшого значення

проректор Ігор Гельжинський

Гельжинський додав, що головний корпус пережив кілька держав, політичних режимів і суспільних епох, але вже майже півтора століття залишається місцем науки, освіти й інтелектуальних дискусій. За його словами, глибоке дослідження історії та архітектури будівлі створює фахову базу для її подальшого розуміння, осмислення та захисту.

Представлення книги супроводжувалося вокальним номером від студенток Інституту архітектури та дизайну — учасниць Народного ансамблю «Заспів» Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки.

Професор кафедри візуального дизайну і мистецтва Богдан Черкес запропонував до 150-річчя головного корпусу у 2027 році підготувати ще масштабнішу фундаментальну монографію, присвячену будівлі. Водночас він звернув увагу на актуальні практичні проблеми.

Перед нами стоїть величезне завдання з реставрації, реконструкції та забезпечення інклюзивності головного корпусу Політехніки. Ми мусимо зробити будівлю повністю доступною для людей з обмеженою мобільністю, зокрема облаштувати в ній ліфти

професор Богдан Черкес

Директор Видавництва Львівської політехніки Іван Паров’як розповів, що архітектори й дослідники архітектури — серед найактивніших авторів видавництва, чиї праці регулярно відзначають на книжкових форумах. Однією з перших таких нагород стала відзнака за монографію Віктора Проскурякова «Архітектура українського театру. Простір і дія». Паров’як також підтвердив, що обидва попередні видання книги Олександра Жука швидко ставали дефіцитом, а читачі постійно запитували про нові тиражі.

Сам автор монографії розповів присутнім про маловідомі деталі будівництва головного корпусу та рідкісні архівні знахідки. За його словами, метою було не просто зафіксувати історичні факти, а показати сучасникам архітектурну філософію Юліана Захарієвича. Перетворення книги на двомовне видання, за поясненням науковця, стало відповіддю на значний інтерес до спадщини Політехніки з боку іноземних гостей та європейської наукової спільноти.

Професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців висловив думку, що вивчення головного корпусу Політехніки заслуговує на статус окремого напряму в архітектурознавстві, оскільки ця споруда має значення для всієї європейської архітектурної історії. За його словами, будівля містить безліч унікальних деталей — від передових на той час технологій ХІХ століття до оригінального переосмислення класики в новому історико-культурному контексті. Яців також відзначив високу якість монографії, зазначивши, що в ній вдало поєднано наукову інформацію з різноманіттям жанрів.

Виконувач обов’язків завідувача кафедри дизайну та основ архітектури професор Андрій Павлів нагадав, що майбутні архітектори традиційно починають навчання саме з копіювання унікальних інтер’єрів головного корпусу. Тож монографія Олександра Жука, за його словами, є важливим навчальним матеріалом для нових поколінь студентів.

Виконувач обов’язків завідувача кафедри архітектури та реставрації Василь Петрик назвав усі три видання праці Олександра Жука своєрідним літописом архітектурних змін головного корпусу — його інтер’єрів та екстер’єру. Він також розповів про складну щоденну роботу реставраторів і висловив надію, що її результати з часом потраплять до наступних видань монографії.

Професорка кафедри дизайну та основ архітектури Ореста Ремешило-Рибчинська підкреслила, що викладачі інституту виховують студентів саме на прикладі унікальних мистецьких рішень та передових технічних досягнень головної будівлі Політехніки.

Після офіційної частини та роботи наукової платформи гості мали змогу поспілкуватися з автором особисто й отримати підписаний примірник нового двомовного видання.

Джерело: Львівська політехніка