Музей історії Львівської політехніки організував у Залі Захарієвича лекцію-презентацію, присвячену постаті архітектора Олександра Вартересевича-Слоневського. Захід став частиною програми Днів європейської спадщини.

Перед початком виступу керівниця музею Тетяна Диба коротко розповіла про історію самої зали, яка колись виконувала функцію книгозбірні. Вона звернула увагу гостей на картини, книжкові шафи та відреставровані стіни приміщення.

Лекція під назвою «Олександр Вартересевич: відоме та невідоме про архітектора — випускника Львівської політехніки» зібрала повну залу слухачів. Для багатьох це ім'я прозвучало вперше, адже архітектор не займався масовою забудовою, а переважно виконував поодинокі приватні замовлення. Утім саме це робить його спадщину особливою: він проєктував розкішні будівлі за найвищими на той час стандартами, зокрема ансамбль із п'яти будинків із заглибленим двором на вулиці Івана Франка (номери від 46 до 54). Найпомітніша споруда комплексу — будинок під номером 50, відомий як будинок під драконами: назва пішла від оригінального декору фасаду, де романські та візантійські мотиви переосмислено в дусі модерну. Зведення цього ансамблю зайняло кілька років кропіткої праці. Крім того, Вартересевич є автором кам'яниці на сучасній вулиці Старосольських і сформував неповторний вигляд невеличкої вулиці Архітекторської.

Про творчий доробок архітектора детально розповіла провідна фахівчиня музею та дослідниця його спадщини Соломія Харамбура. Переглядаючи музейні матеріали, вона звернула увагу на залікову книжку Вартересевича 1894 року, яка й підштовхнула до перевірки точної дати його народження. За загальновідомими довідниками виходило, що на момент вступу до Політехніки йому було лише 11 років. Розгадку дослідниця знайшла на Личаківському цвинтарі: оглянувши родинний гробівець Вартересевичів і напис на ньому, вона встановила, що в біографічних джерелах закралася помилка, а справжній рік народження архітектора — 1873, а не 1883.

Слухачі також дізналися про походження архітектора: він належав до роду купців вірменського коріння Вартересевичів-Слоневських гербу Слон. Один із його предків мешкав у Львові на вулиці Вірменській, 32, а батько володів кількома маєтками на Покутті — саме в одному з них і народився майбутній архітектор. Освіту з архітектури він здобув у цісарсько-королівській політехнічній школі, а вже за кілька років отримав дозвіл на зведення комплексу будинків на теперішній вулиці Франка, яка тоді звалася Зиблікевича. Як і зазначалося, будівлі проєктувалися за найвищими стандартами того часу. Сам архітектор мешкав тут разом із дружиною та дітьми і володів двома будинками ансамблю. Серед інших мешканців комплексу — історик-археолог Богдан Януш, доктор права Освальд Бальцер, хімік і один із ректорів Львівської політехніки Ігнацій Мосціцький, адвокат Каєн Стронський та лікар Олександр Люфтман.

Дослідниця також детально зупинилася на особливостях оздоблення ансамблю, зокрема на скульптурах драконів, які виконав скульптор Іван Севера, а також розповіла про інші роботи архітектора на тодішніх вулицях Потоцького та Захарієвича.

Завдяки успішній професійній діяльності родина Вартересевичів могла собі дозволити подорожі та відпочинок. Проте з приходом радянських військ до Львова для родини настали тяжкі часи: архітектора заарештували, а ув'язнення підірвало його здоров'я. Помер він у лютому 1941 року. Після війни будинок митця націоналізували, а його вдова роками судилася, щоб зберегти квартиру й повернути вилучені меблі та картини — втім, доля цих речей склалася типово для тогочасної влади.

Сьогодні ім'я Олександра Вартересевича-Слоневського більше не залишається в тіні. Проходячи повз створені ним будівлі, варто зупинитися й придивитися до деталей фасадів — за ними приховується велична і витончена історія Львова, витворена з майстерністю і любов'ю.

Джерело: Львівська політехніка