Війна перетворила Україну на один із визнаних у світі центрів defense-tech, змусивши місцеві компанії розвивати рішення в темпі, якого раніше ніхто не бачив. Заступниця міністра цифрової трансформації Наталія Денікеєва вважає, що набутий досвід здатний стати фундаментом для нової хвилі інновацій — від робототехніки та автономних систем до біонічних протезів.

Про перспективи українського tech-сектору вона розповість на бізнес-сцені IT Arena 2026. Перед виступом Денікеєва поділилася думками про те, чого сьогодні не вистачає українській технологічній екосистемі і чому саме зараз склалися ідеальні умови для запуску продуктів із глобальним потенціалом.

Куди рухатися далі після defense-tech

На запитання про напрями, де Україна здатна конкурувати у світі після успіхів у ШІ, кібербезпеці, FinTech та defense-tech, Денікеєва назвала hardware, робототехніку й автономні системи.

Через війну український defense-tech сектор дуже сильно розвинувся. Ми здобули досвід і експертизу, яких немає, мабуть, в жодної країни світу. Але потенціал цього сектору набагато ширший.

Наталія Денікеєва

На її переконання, воєнні напрацювання варто адаптувати для цивільних потреб — у логістиці, виробництві, агросекторі, будівництві та інших галузях, де важлива автоматизація.

Другим перспективним напрямом заступниця міністра назвала MedTech, зокрема біонічне протезування. За її словами, зараз в Україні існує величезний попит на такі рішення, а поєднання цього попиту з інженерною експертизою, технологічною базою та можливістю тестувати розробки в реальних умовах створює передумови для появи продуктів, конкурентних не лише на внутрішньому, а й на глобальному ринку.

Вмотивованість проти слабких інституцій

Говорячи про відмінності українського інноваційного сектору від інших країн, Денікеєва наголосила на високому рівні вмотивованості українців.

Для нас розвиток технологій — це не просто амбіція чи питання економічного зростання. Сьогодні це питання виживання. Криза змушує рухатися швидше, а українці надзвичайно винахідливі, амбітні та вмотивовані шукати рішення там, де інші їх ще не бачать. У цьому ми точно маємо свою перевагу.

Наталія Денікеєва

Водночас вона визнала слабкі місця — верховенство права, захист інтелектуальної власності, повільність регуляторних процесів і брак передбачуваності правил для бізнесу все ще залишаються проблемними зонами.

Дія.City як модель для інших країн

На думку Денікеєвої, досвід Дія.City цілком можна адаптувати під іншу юрисдикцію, якщо враховувати особливості конкретної країни. Логіка спеціального середовища для технологічного бізнесу, за її словами, здатна працювати не лише в Україні.

Головна порада з нашого досвіду — це вміння слухати й чути бізнес. Держава має бути енейблером, а не ботлнеком.

Наталія Денікеєва

Вона додала, що приватний сектор часто краще розуміє практичні проблеми, тому рішення варто шукати не у вакуумі, а разом із бізнесом, знаходячи баланс між інтересами держави та ринку — саме цей підхід, за її словами, заклали і в Дія.City.

Чого бракує екосистемі

На запитання про головні дефіцити української tech-екосистеми Денікеєва відповіла, що бракує одразу всього — капіталу, талантів, інфраструктури та сприятливого регуляторного середовища.

У нас виходить розвивати технологічну екосистему не завдяки, а всупереч.

Наталія Денікеєва

Вона визнала гострий брак людей, безпекові ризики та обмеження, пов'язані з війною, які ускладнюють розвиток бізнесу. Втім, наголосила, що не хоче зводити розмову лише до проблем, адже можливостей в Україні зараз багато.

Ми зараз у тому самому «ідеальному штормі», який може дати нам шанс перестрибнути не одну, а одразу кілька сходинок у розвитку.

Наталія Денікеєва

За її словами, за короткий час українські команди навчилися опановувати, тестувати й розробляти те, на що в інших умовах пішли б роки, і тепер це надбання потрібно перетворити на технології та рішення з цінністю далеко за межами країни.

Роль технологій у відновленні

Денікеєва назвала автоматизацію, роботизацію та автономні системи одними з пріоритетних напрямів відновлення України. Уже сьогодні технології здатні змінювати цілі сектори — від агро й логістики до медицини, будівництва та цивільної безпеки.

На її думку, державі важливо закладати основу для розвитку hardware-технологій: усувати регуляторні бар'єри, створювати умови для тестування та допомагати сильним розробкам масштабуватися. Як приклад вона навела грантову програму, яку торік восени запустили спільно з Фондом розвитку інновацій та Державною службою з надзвичайних ситуацій для виробників протипожежних БпАК і НРК. У межах програми профінансували 8 команд, кожна з яких отримала до 8 млн грн на розвиток власних рішень.

Особисті технологічні звички

Серед технологій, якими Денікеєва користується щодня, вона виділила диктофон PLAUD NOTE, який записує зустрічі, транскрибує їх, формує самарі, виділяє ключові тези та готує follow-up.

Це дуже зручно й допомагає зосередитися на розмові, контексті та рішеннях, замість того, щоб механічно робити нотатки.

Наталія Денікеєва

Другий улюблений гаджет — кільце Oura Ring, яке допомагає відстежувати сон, відновлення та активність і краще розуміти, що варто скоригувати.

Меседж для фаундерів

На завершення Денікеєва звернулася до українських tech-фаундерів із закликом не відкладати розвиток бізнесу в Україні.

Не чекайте кращого моменту, щоб розвивати бізнес в Україні. Найкращий момент — зараз.

Наталія Денікеєва

Вона визнала, що умови складні, але саме вони дають українським компаніям досвід і швидкість, недосяжні за стабільного ринку, і закликала наймати людей в Україні, будувати команди, тестувати рішення та масштабуватися.

На IT Arena 2026 Денікеєва планує говорити про те, як перетворити інновації з окремих сильних рішень на системну перевагу для країни, адже, за її словами, для України інновації — це вже не опція для зручності, а питання виживання, розвитку та майбутнього місця на глобальній технологічній мапі.

Наталія Денікеєва виступить на бізнес-сцені IT Arena 2026, де продовжить розмову про перетворення інноваційного потенціалу України на довгострокову перевагу.

Джерело: IT Arena