У Львівській політехніці відбулася жива розмова зі священником Юрком Остапюком — студентським капеланом і керівником Центру студентського капеланства Львівської архиєпархії УГКЦ. У форматі відвертого діалогу він поділився власним досвідом служіння та обговорив із аудиторією труднощі, з якими щодня стикається сучасна молодь.
Простір довіри в часи війни
За словами отця Юрка, студентське капеланство працює під девізом «Завжди поруч» — ідея в тому, щоб супроводжувати студентів і викладачів у моменти радості, кризи, сумніву чи втрати. До спільноти може долучитися будь-хто, незалежно від релігійних переконань чи конфесії: капелани насамперед прагнуть вислухати людину, прийняти її такою, якою вона є, і створити атмосферу психологічної та духовної захищеності.
Священник розповів про свій досвід роботи з дітьми-сиротами та багаторічне служіння в університетському середовищі Львова. Також він згадав, що здобуває освіту психотерапевта й клінічного психолога, що дозволяє йому краще розуміти потреби сучасного студентства.
Психологічні виклики студентського життя
Посилаючись на соціологічні та психологічні дослідження, капелан перелічив основні труднощі, з якими сьогодні живуть студенти:
- Чимало студентів мають симптоми депресії чи наслідки хронічного стресу й ПТСР. Отець Юрко підкреслив, що депресія — це хвороба, яка потребує фахової допомоги, а не привід звинувачувати себе чи сприймати її як прояв «духовної слабкості»
- Понад половина молодих людей віком 18–24 роки відчувають самотність через вимушене переселення, втрату звичного кола спілкування та нестабільність
- Багато хто переживає кризу цінностей і віри, намагаючись зрозуміти, як жити в умовах затяжної невизначеності
Отець Юрко також розповів про основні напрями діяльності своєї команди в Центрі студентського капеланства.
Одним із найбільших проєктів є Школа особистісного зростання (ШОЗ), яку запустили разом із психотерапевтами-фахівцями. Вона проходить у вигляді кількаденних виїзних сесій, де молодь у групах вчиться працювати з самооцінкою, тілесністю та вмінням проживати важкі емоції.
Окрім психологічної підтримки, Центр опікується і матеріальними потребами студентів через власний Стипендіальний фонд — він допомагає студентам із вразливих груп оплачувати навчання чи купувати матеріали, потрібні для фахової підготовки.
Важливою частиною спільноти є волонтерський простір DoBro, який об'єднує студентів довкола благодійних ярмарків, донорських акцій, дитячих таборів та поїздок із гуманітарною допомогою на прифронтові регіони сходу України.
Доповнюють цю діяльність духовні практики — реколекції «Школа контакту з Богом», де молодь вчиться чути себе без телефонів і зовнішнього шуму, а також студентський хор і щотижневі неформальні чаювання з відвертими розмовами.
Запитання від студентів
Значну частину зустрічі присвятили питанням і відповідям, де торкнулися непростих тем.
Студенти визнали, що серед ровесників поширений страх осуду, нерозуміння церковної термінології та уявлення, ніби віра — щось застаріле. Отець Юрко погодився з цим, зауваживши, що людина інстинктивно уникає середовища, де відчуває засудження, тому капеланська спільнота будується на повазі й відсутності тиску.
Прозвучало питання, чи може надмірна активність бути проявом пригніченого стану. Капелан відповів ствердно: постійна зайнятість і небажання зупинитися часто є способом втекти від внутрішньої тривоги чи суму, тому важливо прислухатися до себе й дозволяти собі відпочинок.
Отець Юрко зазначив, що зв'язок із випускниками не завершується врученням дипломів — вони повертаються до Центру вже з власними родинами й дітьми. Для багатьох Центр став не просто спогадом про студентські роки, а постійним життєвим простором, куди завжди можна прийти.
Студентське капеланство чекає на всіх охочих поспілкуватися, порадитися чи просто випити чаю у Студентському храмі блаженного священномученика Олексія Зарицького на вулиці Лукаша, 3а — завітати можна будь-коли. Крім того, щовівторка о 19:00 у храмі проходять неформальні зустрічі «Кава з капеланом», а щочетверга о 19:00 в офісі Центру на площі Міцкевича, 5, відбуваються дискусії, лекції та живе спілкування зі студентами.
Джерело: Львівська політехніка



